Чи відступить засуха
Стійкість рослинництва на півдні України може забезпечити тільки зрошування...
За даними метеорологів, для південних регіонів України, і, зокрема, для Криму, який взагалі є зоною ризикованого землеробства (тут сім із десяти років бувають посушливими), 2007 рік є першим із серії майбутніх безводних років.
Засуха цього року, за оцінками фахівців АПК, уразила 10 південних областей України. Це призвело до втрати 20—30% потенційного урожаю зернових культур. У будь-якому випадку, у нинішньому році урожай буде значно меншим торішнього. За відомостями аграрних бірж, на світовому ринку також очікується дефіцит продовольчого зерна (120 мільйонів тонн), і країни- імпортери нині гарячково шукають джерела поповнення запасів хліба, у тому числі і в Україні.
Хоч як парадоксально, щодо урожаю зернових саме Крим, який щорічно починає прибирання першим в Україні, виглядає сьогодні перспективніше, ніж інші області. За словами аграрного віце-прем’єр-міністра Кримського уряду Миколи Колісниченка, усе ж Криму в цьому році не вдасться зібрати заплановані 1,5 мільйона тонн зерна, що стало б найвищм показником за останні 10 років. І все ж селяни сьогодні ще сподіваються зібрати не менше 1—1,2 мільйона тонн.
За даними міністра АПК Криму Павла Акімова, позитивну роль зіграло те, що в Криму землеробам, по-перше, вдалося частково відродити втрачену культуру землеробства, і, по-друге, більшою мірою, ніж іншим регіонам країни, вдалося відновити знамените кримське зрошування, причому багато в чому на новій технологічній основі. Таким чином, стверджує міністр, уперше за п’ять останніх років в автономії була закладена надійна технологічна основа урожаю, що засновується на роботі Північно- Кримського зрошувального каналу, побудованого 40 років тому.
Під урожай 2007 року в Криму було посіяно 572 тисячі гектарів озимих і ранніх ярових зернових і кормових культур, що на 54 тисячі гектарів більше торішнього. При цьому на 80% посівів використовувалися нові високоврожайні сорти. Дев’ять десятих площ аграріїв посіяли зі стартовими фосфорними добривами, крім того, постаралися дати рослинам усе необхідне: на 441 тисячі гектарів (98%) підгодували азотними добривами, на 435 тисячах гектарів озимі й на 72,8 тисячі гектарів ярові культури обробили гербіцидами, на 263,2 тисячі гектарів провели боротьбу з хворобами. Однак саме полив зернових культур дав можливість максимально зберегти посіви. Різке підвищення температури повітря до 31—35 градусів, а грунту — до 46—56 градусів у травні за умови, що довго не було дощу, не стали катастрофою. Із півмільйона гектарів ранніх зернових культур, за оцінками міністерства, на початок червня понад половину посівів — 277 тисяч гектарів — знаходяться в хорошому стані, пригноблені 115 тисяч, у тій чи іншій мірі пошкоджені 132 тисячі. Загинули ж усього 30 тисяч гектарів, що складає не більше, ніж 5% площ.
Прибирання зернових у Криму практично вже почалося. На поля вийдуть 1460 власних і понад 700 залучених комбайнів, кожному з яких доведеться прибрати в середньому по 373 гектара. Навантаження значно більше, ніж раніше. Парк зернозбиральних комбайнів розвивається дуже повільно через дорожнечу — за півтора останніх роки кримські господарства придбали всього 44 нових машини, хоча парк комбайнів на 90% застарів фізично й морально...
«Нинішній рік є для наших селян певною мірою переломним, — розповідає куратор АПК Криму Колісниченко. — Раніше в нас було 450 тисяч гектарів зрошуваних площ, але більшість зрошувальних систем були загублені — вийшли з ладу, розграбовані на металобрухт. У ладу сьогодні менше 100 тисяч зрошуваних гектарів. Відновлення поливу — дуже складна справа. По-перше, дорого коштує поливальна техніка, по-друге, потрібно було організувати навчання кадрів, адже в господарствах практично не залишилося фахівців. В останні роки нам удалося відновити близько 50 тисяч поливних гектарів, у нинішньому році доведемо зрошувані площі на півострові до 200 тисяч га. Тому Рада Міністрів Криму нині робить усе для того, щоб селяни могли як можна більше культур сіяти на поливних землях — не тільки зерно, але й овочі, інші культури. Для цього полив повинен використовуватися і в садах, і на виноградниках. Ще кілька років тому полива зернових культур у нас практично не було, то в цьому році на зрошуванні вирощено понад 60 тисяч гектарів ранніх зернових, що практично знівелювало втрати від засухи...»
Акімов сперечається з тими господарниками, які стверджують, що зрошування дорого коштує підприємствам. У Криму діють і державна, і республіканська програми бюджетної підтримки зрошуваного землеробства. Уряд України виділив із держбюджету для Криму 5,8 мільйона гривень, у бюджеті автономії в 2007 році передбачено на компенсацію витрат за електроенергію для подачі води на поля 2,2 мільйона. Це покриває левову частку витрат і забезпечує рентабельність зрошування полів...
— Головною проблемою для сільських господарств при відновленні зрошування, хоч як це дивно, є дефіцит компетентних кадрів, — розповідав «Дню» голова адміністрації Джанкойського району Олександр Буркун. — Фахівців, здатних налагодити й запустити, наприклад, поливну установку «Кубань», практично не залишилося. Щоб відрегулювати її електричну частину доводиться запрошувати за великі гроші фахівців зі сторони...
«Разом із тим, відроджене нами зрошування — це крок уперед у порівнянні з тим, що було в Криму в минулому столітті, — розповів «Дню» Микола Колісниченко. — Для поливу використовуються нові економні і ефективні машини. Наприклад, для зрошування садів і виноградників останнім часом у Криму будуються переважно високоефективні краплинні системи як закордонного виробництва, що так і тими, що випускаються кримським заводом «Сизакор» («Сімферопольський завод краплинного зрошування»), які не тільки економно використовують воду й електроенергію, але й дають можливість разом із водою вносити прямо під корінь рослини мінеральні добрива.»