Чинник прем’єра в «кремлівському» кредиті

«Тема економічна поки не на порядку денному — вона витісняється темою політичного протистояння», — заявив під час відеомосту з Москвою керівник компанії «Research & Branding Group» Євген Копатько. При цьому він передрік, що  вже через 1—2 місяці «ми відчуємо всю красу економічних проблем». Цей прогноз тут-таки знайшов підтвердження на іншому відеоберезі. Заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін поцікавився: «Чи є розуміння в української еліти, що кредит і знижки в ціні на газ Росія давала Януковичу плюс Азарову, а не Януковичу плюс Яценюку?» «І що економічні проблеми в Україні, — продовжував росіянин, — виникнуть не лише через дестабілізацію ситуації, а й через цю проблему?» І ще один знак питання з Москви: «Можливо, в Україні ще й залишилися надії, що шукані 20 мільярдів доларів у своїх бездонних засіках знайдуть у Євросоюзі? Але я думаю, що таких наївних людей уже не залишилося».

Нам важко судити про те, чи погоджував пан Жарихін ці несприятливі й не дуже дружні  питання з керівництвом своєї країни, яке публічно заявляє про невтручання у внутрішні справи України й бажає їй миру та процвітання. Але, схоже, слова заступника директора значною мірою відображають настрої в російській навколовладній еліті. Мовляв, той, хто платить, має право.  І не лише на музику, а й на прем’єра в сусідній незалежній країні! Хоча навряд чи в торішніх грудневих документах прізвище того чи іншого прохідного або непрохідного українського прем’єра згадувалося як застава за кредит і дешевий газ. Але відповідних усних домовленостей виключити, звісно, не можна.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Що думають експерти «Дня» про цей «коктейль Молотова», вкинутий в інформаційний простір у ці важкі для України дні нашими російськими друзями (так не хотілося б брати це слово в лапки)?

 Леонід УНIГОВСЬКИЙ, генеральний директор компанії «Нафтогазбудінформатика»:

— Не забувайте й про те, що на кону внутрішній ринок газу України, що є вельми важливим джерелом доходів Росії. Тому я б не надто турбувався, почувши думку когось з експертів. До того ж усі ці питання мають вирішуватися комплексно. І можу також нагадати, що рамкова угода з німецькою компанією RWE продовжує залишатися чинною. Отже, теоретична можливість купувати газ в Європі й створювати «Газпрому» конкуренцію на українському ринку у нас залишається. Але обсяги цих закупівель поки обмежені. Тому зовсім піти від російського газу ми не зможемо. Але, повторюю, в плані довгострокових трендів обсяг українського ринку — це дуже хороший пряник для всіх, зокрема й для Росії. А ще там добре розуміють значущість наших підземних сховищ газу. На нещодавньому круглому столі з російськими фахівцями йшлося не про політичні інсинуації, а саме про те, що ці сховища та їхні послуги залишаються більш ніж актуальними для Росії.

 Iван НАДЄЇН, глава Комітету енергетичної незалежності України:

— Ціна на газ, як відомо, часто використовується як важіль політичного тиску на Україну. І угоди про знижку на природний газ, дійсно, можуть щокварталу коригуватися. Не секрет, що таким чином Росія залишила для себе можливості для впливу на Україну через газові контракти. У разі переформатування уряду й зміни політичного курсу збільшення ціни на газ, безумовно, можливе. Але, як показав досвід, Україна здатна скорочувати споживання цього палива. Крім того, висока ціна на газ, така, як діє в Європі,  створюватиме українській економіці стимули для нарощування інвестицій в енергоефективність, заміну природного газу й у результаті зменшить залежність економіки від газу, якого ми споживаємо найбільше в Європі. А угоди, про які йдеться, лише з першого погляду дуже привабливі. Але якщо ми подивимося на реальні плани закупівель газу на 2014 рік, то, згідно з оцінками «Газпрому», Україна купить близько 40 мільярдів кубометрів. Виходячи з планів нашого уряду, які будувалися до отримання знижки, планувалося зменшити закупівлі російського газу до 15 мільярдів. Отже, за цими контрактами Україна ще й переплатить 1,5-2 мільярди доларів, чим істотно погіршить свій торгівельний баланс. І ця знижка в 30% у цьому випадку вже не виглядатиме такою привабливою. Економіка буде, як і раніше, застарілою, енерговитратною, а країна в цілому енергозалежною.

 Юрій КОРОЛЬЧУК, експерт Iнституту енергостратегій:

— Якщо допустити, що прем’єром стане Яценюк, то Росія може використовувати своє, закладене у відповідні угоди право, щоквартально передивлятися ціни на газ. Відповідно, з 1 квітня ми можемо отримати ціну за формулою без знижувального коефіцієнта. До того ж може бути порушене й питання доцільності виділення кредитів Україні. Нагадаю, якби ми його не отримали в грудні, то просто не змогли б виплатити борг за кредитом МВФ, а також російським Ощадбанком. І тоді довелося б оголошувати дефолт, що спричинило б багато інших економічних проблем. І сьогодні Росія, розглядаючи себе як нашого рятівника, здивована й ображена не погодженими з нею можливими кадровими змінами у владі (я думаю, що при цьому зміниться й політика влади), й може передивитися грудневі домовленості. Ймовірність такого варіанту досить висока. І питання газу, і питання кредиту новому прем’єрові доведеться вирішувати. Багато залежатиме й від Януковича, який залишається главою держави. Можливо, цю проблему вдасться розв’язати йому. Ймовірність встановлення вищої ціни російського газу також висока. У Росії знають про захват протестувальниками будинку Міненерго України. І хоча там немає диспетчерського пункту, але міністерство все ж юридично керує «Нафтогазом». І якщо міністр Ставицький втрачає можливість перебувати на своєму робочому місці й контролювати роботу компанії, то ризики припинення транзиту російського газу через Україну до країн Євросоюзу теоретично зростають. Але мені б, звісно, хотілося для нашої країни миру. Не варто було б нашій країні, нехай і  в результаті дій Росії, вкотре виступати для Європи в ролі джерела конфліктів. Сподіватимемося, що все завершиться добре.

 Олександр НАРБУТ, незалежний експерт з енергетики:

— Я б не став називати ту ціну газу, яку Україна отримує від «Газпрому» за додатковим протоколом, знижкою. Це швидше схема підтримки нинішньої влади, і, можливо, із зобов’язаннями, які ще публічно не презентувалися. Сьогодні немає навіть чіткої відповіді на запитання, чим у бюджеті «Газпрому» покриваються відповідні збитки. Я думаю, що це питання дуже цікавитиме акціонерів «Газпрому». І не здивуюся, якщо раптом стане відомо, що відповідна різниця в доходах монополіста оформлюється як борг «Нафтогазу», й відповідні кошти можуть бути використані при придбанні активів або внесенні до статутного фонду тих чи інших спільних підприємств, включаючи й газотранспортний консорціум на базі української ГТС. А нова ціна для України могла б бути лише в тому випадку, якщо б чинні контракти були змінені, перепідписані.

Пан Жарихін лише підтверджує, що грудневі угоди не містять економічної моделі, а суто політичну. Отже, це майже те саме й настільки ж справедливо, як переказ коштів з-за кордону на рахунки політичних партій. Але при цьому я не думаю, що пан Яценюк буде призначений главою уряду. Я вважаю, що відповідні пропозиції сформульовані зовсім не для того, щоб їх реалізувати. І це призначення я б назвав надто гіпотетичним. Воно не входить у справжні плани обох сторін. На відміну від Жарихіна, я не готовий міркувати про наслідки таких малоймовірних подій. Упевнений, що на користь Україні, так само як і нинішній владі, лише варіант ефективного уряду, але такого, що складається не з політиків, а зі справжніх професіоналів.