Держава все ще допомагає будуватися молодим

Про те, як сьогодні молода сім’я може подбати про те, щоб мати власне житло, «День» розмовляв з керівником державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», виконуючим обов’язки голови Фонду Сергієм КОМНАТНИМ.

Сам, фактично, «безкомнатний» фонд зараз «сидить» у холодному бетонному орендованому приміщенні, яке не опалюється через борги господаря. Але про свою справу чиновник говорить із запалом. Особливо його «завело» перше запитання «Дня».

— Ваш фонд нині живий, ще живий, чи вже мертвий?

— Наш фонд працює майже чверть століття. І забезпечив житлом понад 30 тисяч переважно молодих громадян України. Побудовано майже мільйон квадратних метрів житла. Кредитний портфель фонду сьогодні становить мільярд гривень. Тобто наша фінансова установа абсолютно жива. До того ж, той обсяг кредитів, які були видані за ці роки з державного та місцевих бюджетів, треба постійно адмініструвати. У нас є й кредити, видані протягом 2004—2014 років за програмою часткової компенсації, — вони видавалися банками для здійснення відповідних державних програм та в межах іпотечного кредитування. Фонд також компенсував громадянам частину банківських відсотків для того, щоб громадяни платили банкам до 3%. На ці видатки кошти закладені й у державному бюджеті на 2016 рік, і ми їх використовуємо, надаючи громадянам відповідну компенсацію.

Можу також відповідально стверджувати, що в нашого фонду є майбутнє. Адже попит молодих українських сімей на житло величезний. Досить сказати, що у фонді сьогодні зареєстровано понад 11,4 тисячі анкет кандидатів на отримання довготермінових кредитів на будівництво житла.

— Яким був ваш доробок минулого року?

— 2015 року власні квартири з нашою допомогою отримали 485 сімей. У тому числі за програмою пільгового кредитування молоді — 311 квартир і доступного житла (30 на 70) — 126 квартир. Вартість іпотечних кредитів було здешевлено для молодих власників 48 квартир.

— Невже падіння економіки, інфляція та девальвація гривні не позначилися на вашій діяльності?

— Я б так не сказав. За два останні роки фінансування фонду за рахунок державного бюджету, звичайно, скоротилося. Під програми доступного житла та пільгового кредитування молоді в бюджетах 2015 і 2016 років кошти, на жаль, не передбачалися. Проте 38 мільйонів гривень торік і 24 мільйони цього року було нам надано на збільшення статутного капіталу. Їх ми спрямували на надання нових кредитів. Сьогодні статутний капітал фонду сягає понад 220 мільйонів гривень. Це той поворотний і постійно відновлюваний фінансовий ресурс, за рахунок якого видаються пільгові іпотечні кредити.

— Ви згадували також про фінансування з місцевих бюджетів, які нині, за свідченням уряду, суттєво зросли. Яка їхня роль?

— Це — одне з основних джерел фінансування наших програм. Минулого року місцеві бюджети профінансували державні програми на 128 мільйонів гривень. Керівники місцевих громад активно фінансують наші програми і розуміють необхідність цього. По-перше, таким чином вони вирішують соціальні проблеми своїх регіонів, а по-друге, економічні. Акумулюючи кошти і вкладаючи їх у житло, у розвиток регіонів, вони отримують робочі місця в будівництві. Ця галузь стає локомотивом відновлення економіки.

— Як позначилися на роботі фонду військові дії на сході та ситуація в Криму?

— Окупація Донбасу та анексія Криму сильно вдарили по наших показниках. Регіональні управління фонду в Донецькій та Луганській областях завжди були серед найпотужніших і працювали дуже активно над реалізацією наших програм. Сьогодні вони в плачевному стані. Ми перевезли, що змогли, на підконтрольну Україні територію і перереєстрували. Але ж споруджувані та здані в експлуатацію будинки не повезеш. Як кредитній структурі нам довелося створювати значні фінансові резерви, щоб мати можливість компенсувати завдані нам збитки. Крим, Севастополь, окуповані райони Донбасу кредитних коштів нам зараз не повертають. І залишається сподіватися, що війна все ж закінчиться і ми зможемо відновити роботу регіональних управлінь та потроху повертати вкладені у ці регіони державні кошти.

— З вашої розповіді можна зробити висновок, що реформи, які відбуваються в країні, не дуже торкнулися фонду?

— Це далеко не так. На початку цього року відбулося засідання оновленого складу нашої спостережної ради. Було ухвалено рішення про необхідність модернізації фонду та його програм. Річ у тім, що незважаючи на обмежене фінансування з держбюджету, ми не можемо залучити також і кошти інвесторів, ані іноземних, ані внутрішніх. Наш фонд фінансування будівництва має ліцензію на надання фінансових послуг у вигляді кредитів. Але при цьому за статутом ми є неприбутковою організацією. А будь-який інвестор хотів би отримувати доходи. І йому з нами не цікаво співпрацювати. Тож на порядку денному питання про можливу корпоратизацію фонду. Контрольний пакет акцій має залишитись за державою, але корпоратизація надасть можливість залучити під емісію акцій нашої фінансової установи істотні інвестиції, які будуть спрямовані на виконання наших програм і на розвиток житлового будівництва. Тобто йдеться про зміну організаційно-правової структури та структури власності, яка створювалася понад двадцять років тому і, безумовно, сьогодні вже сильно застаріла.

— А чи не час дещо переглянути і ваші програми?

— Так, саме над цим ми зараз і працюємо. Візьмемо нашу основну програму — забезпечення молоді житлом. Вона передбачає досить привабливі умови для позичальників. Так, сім’я, яка не має дітей, сплачує за кредит лише 3%. Як тільки народилася перша дитина — вже не платить за відсотками. Коли з’являється друга дитина, цій сім’ї погашається 25% кредиту. А ще одна — 50%. Начебто все добре. Але основна умова для такого кредиту — перебування сім’ї на квартирному обліку. Це, як відомо, рудимент радянських часів. Бо для того, щоб стати на квартирний облік, сім’я повинна як мінімум п’ять років прожити у квартирі, де на кожного її члена припадатиме менше 7,5 квадратного метра. За цей час сім’я не тільки не зможе народити дітей, а й взагалі вижити і, найвірогідніше, просто розпадеться. Тож ми виступаємо за те, щоб позбутися такого рудимента. Адже в країні вистачає реєстрів житла, яке перебуває у приватній власності. Тож пропонуємо брати на облік у фонді тих громадян, які не мають у власності свого житла. Завдяки цьому молодь зможе отримувати кредит та одразу ж формувати соціально активні сім’ї.

— Чи вигідно забудовникам працювати з вами? І якщо так, то яким чином ви відбираєте їх для своїх проектів?

— Так, це їм дуже вигідно, тому що не треба витрачатися на маркетинг і рекламу. За них практично працює фонд, постачаючи їм покупців житла й фактично гарантуючи певну частину оплати за рахунок держави. А відбираємо їх шляхом розгляду їхніх пропозицій на міжвідомчій комісії в Мінрегіоні. Її члени добре обізнані з ціновими пропозиціями й тенденціями на ринку житла, і жодних корупційних проявів у ході такого відбору ніколи не фіксувалося.