Держзамовлення отримати важко, але можна

Редакція зв'язалася з фірмою-розробником контролера, щоб отримати відомості як про суть цієї розробки, так і про саму фірму, що, можливо, останньою в цьому тисячолітті отримала держзамовлення в Україні. За словами директора компанії Григорія ШЕВЧЕНКА , «Комп'ютерінтерсервіс» був заснований 1993 року за участю та правління Ощадбанку України i призначався, передусім для проведення автоматизації банку. Автоматизація передбачає цілу низку аспектів: розробку, впровадження і супровід програмного забезпечення, що автоматизує банківські операції, технічне обслуговування банківського обладнання, побудову комп'ютерних мереж.

— Чому цим займається комерційна структура, а не підрозділ у структурі банку?

— Передусім тому, що комерційна структура передбачає заробляння грошей, а не тільки витрату коштів, що заробляються банком. По-друге, вже тоді всі розуміли, що автоматизуючи ощадбанківські технології, фірма буде здатна впроваджувати їх і в інших банках, тим самим заробляючи кошти на утримання висококласних фахівців, праця яких оплачується високо. А на зарплату, що виплачується в державному секторі, утримувати таких фахівців дуже важко. Освоївши певні процеси, вони часто йдуть на високооплачувані місця до банків і солідних фірм. Таким чином, ми перестали бути «кузнею кадрів» для конкурентів.

— Невже у вас немає ніякої плинності кадрів?

— Звичайно, люди йдуть з будь-якої фірми, причому йдуть кращі, і ми тут не є винятком... Деякі поїхали за кордон, декілька чоловік влаштувалися до інофірм. Але разом з тим, не самою тільки зарплатою визначається ставлення співробітників до фірми, є ще й робоча атмосфера, і ступінь зайнятості улюбленою справою... У нас, я вважаю, ми досягли рівноваги цих чинників.

— Отже, ви займаєтеся комп'ютеризацією Ощадбанку...

— Комп'ютеризація — це слово більше личить до «комп'ютеризації народного господарства». «Комп'ютерінтерсервіс» займається автоматизацією банківських технологій, створенням і підтримкою систем, що задовольняють вимоги Національного банку України згідно з міжнародними стандартами. Крім того, Ощадбанк покладає на нас роботи з обслуговування комп'ютерної техніки, телекомунікаційного обладнання тощо. Життя змінюється — змінюється й нормативна основа на рівні законодавчих актів, інструктивно-нормативної бази НБУ і правління Ощадбанку, а під неї синхронно має підстроюватися програмне забезпечення.

— Скажіть, а як же програми, що працюють в Ощадбанку, можуть підійти іншим банкам?

— Справа в тому, що ми працюємо на ринку банківських інформаційних технологій, а для будь-якого банку в своїй основі вони єдині. Ощадбанк сьогодні — універсальний банк, який крім обслуговування населення в частині ведення внесків і приймання масових вкладів, надає всі види банківських послуг юридичним особам. Виходячи з цього, програмне забезпечення, що поставляється нами Ощадбанковi, влаштує будь-який банк. Звісно, існує потреба в доопрацюванні програмного забезпечення, але за обсягом це набагато менше, ніж створення нового продукту. Крім того, це не такий уже й активний процес. Уже більш-менш стабілізувалася кількість банків, склалося й коло фірм, аналогічних нашій. Тому новий продукт вдається поставити лише банкам, що тiльки відкриваються, або ж новим відділенням іноземних банків в Україні. Останні мають свої системи автоматизації, але потребують українського доповнення для роботи з Нацбанком за системою електронних платежів і за системою звітності.

— В такому випадку можна припустити, що між фірмами є й жорстка конкуренція?

— Конкуренція дійсно є. Фірм-аналогів «Комп'ютерінтерсервісу» декілька десятків. Якщо брати до уваги роботи з автоматизації 2-3 банків з їхніми відділеннями, то цього досить для забезпечення обсягами лише певного кола фахівців. Але якщо фірма прагне не просто вижити, але й розвиватися, то вона має бути багатопрофільною. Це під силу далеко не кожному, тому число фірм постійно скорочується — ми це бачимо хоча б під час участі в щорічній виставці «Банк Ехро».

— У цій ситуації, мабуть, не можна обійтися без додаткових зусиль для показу своїх можливостей. Випуск контролера — це саме такий крок?

— З контролером «BIOS- Y2000 PS» ситуація дещо інша. По-перше, його було розроблено як одну з ланок у вирішенні проблеми «2000» для Ощадбанку, у якого своїх застарілих комп'ютерів цілком вистачає. З іншого боку, як комерційна структура ми прагнули забезпечити собі максимальну кількість замовників, оскільки промислове виробництво 4,5 тисяч контролерів тільки для Ощадбанку — це економічно не зовсім доцільно. Тому, дізнавшись про існування Держкомісії з питань запобігання й усунення можливих негативних наслідків комп'ютерної кризи 2000 року, ми вийшли на неї з нашою розробкою. Позитивним моментом було те, що наш контролер повністю вітчизняний — як за розробкою, так і за виробництвом. Якість гарантується залученням серійних виробників — заводів «Буревісник» і «Електронмаш», а також тим, що розробники контролера — наші фахівці, які раніше працювали в Інституті кібернетики ім. Глушкова. До того ж, у світі існує понад 15 аналогічних розробок, і наша не з гірших. Експертизу проводили серйозні структури — Інститут кібернетики, Нацбанк, СБУ, Міноборони. Контролер «BIOS- Y2000 PS» пройшов державні приймальні випробування. Так що ми просто виявилися в потрібний момент з потрібною розробкою...

— Але, кажуть, є й інші шляхи вирішення кризи «2000»?

— Можна, звичайно, купити нові комп'ютери, але чи є в бюджетних структур такі гроші? Можна ще застарілі комп'ютери модернізувати, але це також коштує чимало. Можна встановити необхідні резидентні програми, але вони вимагають додатково постійної підтримки й відстеження, крім того, програми можуть зазнати вірусів. Наш варіант за цього випадку ми вважаємо найефективнішим: просто, надійно, дешево, але, звісно, не задарма...

P.S. Як стало відомо редакції, серійний випуск контролерів розпочато, проте на кінець жовтня фінансування виробництва відкрито не було.