Фантасти й реалісти

Уряд України доклав усіх сил до того, щоб внести проект держбюджету-2013 до Верховної Ради у встановлений термін і навіть зробив це. Та документ виявився некондиційним. «Я в суботу повернув проект держбюджета в Кабмін, — сказав спікер парламенту Володимир Литвин вчора на засіданні погоджувальної ради. За його словами, формуючі бюджет-2013, треба врахувати «ту обставину, що в бюджеті мають бути враховані пропозиції Президента, викладені у щорічному посланні до парламенту».

Бюджетний процес, як завжди перед виборами, перетворюється з економічної дискусії на жорсткі політичні ігри. Разом із правилом «Кожен для себе», яке з великим завзяттям цього разу візьмуть на озброєння парламентарії, що висунули свої кандидатури на округах, застосовуватиметься ще й ієрархічний підхід. Відповідно чиновники з Адміністрації Президента знаються на бюджетних маневруваннях набагато краще, ніж чиновники, що працюють під керівництвом прем’єра і безпосередньо верстають головний кошторис країни. Ну а краще за всіх уміють складати і розкладати за статтями доходів і витрат державні гривні, звичайно, люди з опозиції. Причому це твердження відповідає істині точно в тій самій пропорції, в якій наповнений стакан: з одного боку, напівпорожній, а з іншого — напівповний.

Втім, на нинішньому етапі проект бюджету піддається критиці з усіх боків. У цьому плані дуже характерні оцінки, що пролунали з вуст першого заступника глави Адміністрації Президента — представника Президента в уряді Ірини Акімової. «Проект державного бюджету вимагає глибокого опрацювання і доопрацювання», — сказала вона й оцінила макроекономічні показники бюджетного законопроекту як «середньореалістичні».

Із нею не зовсім згодний голова підкомітету парламентського комітету Верховної Ради з питань бюджету Павло Жебрівський (НУ-НС). Закладений до бюджету урядовий прогноз ВВП, на його думку, надмірно оптимістичний. Парламентарій спирається у своїй оцінці на зниження, рорівняно з минулим роком, урожаю і на несприятливу зовнішню кон’юнктуру. Жебрівський не вірить у 4,5% зростання ВВП, що планується урядом. «Це фантасти в Мінфіні й Кабміні працюють, а не реалісти», — говорить він і називає ризиком для української економіки як надлишкову концентрацію активів під управлінням олігархів, так і корупцію, через яку втрачається третина бюджету. Жебрівський розуміє, що парламент ухвалить будь-який бюджет, підготовлений урядом, але прогнозує, що після цього його буде переглянуто й змінено. «У лютому-березні буде фактично переглянуто як прибуткову, так і витратну частину бюджету», — говорить народний депутат.

Екс-заступник міністра фінансів, президент Академії фінансового управління Тетяна Єфименко не заперечує існування загроз для виконання бюджету-2013 в його нинішньому вигляді. Але, упевнена експерт, «наша активна позиція полягає в тому, щоб протистояти цим загрозам». «Якщо ми матимемо той рівень ВВП, який очікується 2012 року (уряд зберігає закладене до цьогорічного бюджету зростання ВВП на 3,9%), це, — відзначає Єфименко, — дає нам певні аргументи для того, щоб вважати такий прогноз (4,5%) на 2013 рік реалістичним». У неї немає особливих побоювань і щодо курсу гривні: «Можемо сподіватися, що коридор коливань буде також у межах того, який маємо цього року».

Водночас позитивна програма фінансиста багато в чому перегукується з ідеями Жебрівського. Україні, на її думку, необхідно реалізувати програму детінізації економіки, провести амністію доходів і капіталу. Це, радить експерт уряду, може надати країні істотний ресурс. (Чи піде уряд на такий сміливий крок? Адже про нього говорили ще з часів приватизації, що була проведена не дуже вдало для держави, натомість більш ніж прийнятно для окремих осіб. Скуштувавши безкарність, вони увірували, що їм і надалі все минатиметься. І виявилося, що вони мали рацію. Держава не змогла «дістати прихватизаторів» вчасно. Її поїзд пішов. Залишилося сподіватися на амністію. Але в жодного українського Президента, в жодного уряду не вистачило для цього політичної волі.)

Від запропонованого Єфименко, здавалося б, усього один крок до вимог голови ради об’єднаної опозиції «Батьківщина» Арсенія Яценюка. На його думку, ресурс держбюджету на 2013 рік — це економія на владі, повідомляє прес-служба «Фронту Змін». «Ми вимагаємо, щоб витрати на уряд, на Адміністрацію Президента, Прокуратуру й міліцію, — цитує прес-служба свого лідера, — були на рівні 2009 року, а це мінус 12 мільярдів гривень від витрат поточного року». Заощаджені кошти Яценюк пропонує перенаправити на соціальні витрати. Але, схоже, зовсім не вірить у те, що його пропозиції можуть бути реалізовані, оскільки переконаний, що на такі зміни буде здатна лише нова Верховна Рада, яка після виборів ухвалить бюджет на 2013 рік, внесений демократичною більшістю.

Про соціальні статті бюджету-2013 турбується і народний депутат (ПР), член парламентського комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков. На його думку, проект держбюджету гарантує фінансування усіх соціальних ініціатив. «Затвердження урядом проекту держбюджету наступного року, — говорить він, — свідчить про те, що Кабінет Міністрів реально підходить до ситуації в країні». «Що стосується макропоказників проекту держбюджету, то вони реалістичні, — підкреслює економіст. — І навіть враховуючи загрози світових криз... Україна зустріне Новий рік з бюджетом. Наші громадяни можуть бути певними, що всі соціальні зобов’язання і зобов’язання перед бюджетниками виконуватимуться». Раніше на цьому ж наполягав і Президент України. «Жодного відкоту назад не буде. Ми продовжуватимемо проводити цю політику, незалежно від політичної кон’юнктури, не під вибори», — сказав він на засіданні комітету з економічних реформ.

Але тут не можна не процитувати ще й голову Українського фонду підтримки реформ, экс-міністра фінансів Віктора Пинзеника. «Згідно із затвердженим на поточний рік бюджетом, прибутки загального фонду мають зрости на 19,3%. Проте за вісім місяців (а це 2/3 року) приріст складає лише 11,1%», повідомляє економіст на своєму сайті. Він відзначає, що в цей час до загального фонду надходило щомісячно в середньому 23,6 мільярда гривень. І щоб виконати бюджетні плани, середньомісячні прибутки загального фонду до кінця року потрібно збільшити до 32,2 мільярда гривень, або на 36,4%. «Це означає, — розмірковує Пинзеник, — мати темпи приросту втричі вищі за нинішні. Навіть неспеціалістам зрозуміла нереальність такого зростання, особливо в умовах значного погіршення економічної динаміки». Він вважає, що уряду необхідно скоротити непріоритетні бюджетні витрати, скасувати податкові пільги для окремих бізнес-структур, негайно припинити роботу так званих конвертаційних центрів. А головне — підготувати реалістичний проект держбюджету на 2013 рік. Як бачимо, не сам бюджет, а вимога дотримання реалізму під час його підготовки успішно об’єднала цими днями українське суспільство. Чи зможе воно цим утішатися, спостерігаючи, як політики крок за кроком руйнують і роз’єднують країну?