Остання плівка...

Плівкові фотоапарати, як і плівкові диктофони, вже майже зовсім зникли з прилавків магазинів. Тепер вже й побутова фотоіндустрія майже повністю працює на «цифрі». Однак ці зміни для неї як позитивні, так і негативні. Звичайно, якість у цифрових камер вища. Та й оперувати ними дещо простіше, особливо звиклилій до комп’ютерів молоді. Однак знайшовся у цифри і негатив. За підрахунками західних маркетологів, з сотні кадрів, знятих за новітньою технологією, у друк в середньому ідуть лише п’ять. Для порівняння: раніше iз сотні відзнятих кадрів у друк ішло аж вісімдесят. Що ж саме підраховуватимуть працівники фотоательє: збитки чи прибутки? І чи остаточно померла плівка? На ці запитання відповідали власники та менеджери кількох київських фотоательє. Андрій Гудим, генеральний директор одного з київських фотосалонів, безапеляційно заявив: «Плівка уже померла! Остаточно й безповоротно, повернень не буде. I питання лише в тому, коли буде проявлена остання...» Цю заяву підтверджує хоча б той факт, що такі імениті виробники побутових і професійних фотокамер, як Нікон, Кенон, Коніка та Фуджі, уже остаточно відмовилися від виготовлення плівкових фотоапаратів і перейшли виключно на цифрові.

Однак директор іншого київського фотосалону Влада Соколова плівку ще остаточно не ховає. За її словами, плівка не помре, а лише стане атрибутом фотографів-професіоналів, або й зовсім перейде в мистецтво. На доказ своїх слів вона розповіла про захоплення багатьох фотоаматорів кольровими слайдами та чорно-білою фотографією. «Є безліч людей, для яких працювати з плівкою — велике задоволення, вони в таких ситуаціях виступають справжніми творцями. Та й просто жаль викидати старі рідні плівкові фотоапарати, особливо старшим поколінням, яким далеко не завжди подобаються нові технології» — ностальгує Соколова. А ще сучасна цифра створює й пряму загрозу власникам фотоательє, які останнім часом заробляли на друці цифрових фотографій. Йдеться про появу прийнятних за ціною кольорових принтерів. Усе більше й більше людей розуміють їхнi переваги. Це, справді, зручно. Власноруч відзняв, скачав на комп’ютер, при потребі відредагував iз допомогою спеціальних програм, і роздрукував найкращі фото, не відходячи від робочого столу... Однак прийнятність поки що досить відносна, бо принтери, треба визнати, здебільшого коштують зовсім не дешево. Тому власники ательє радять один одному хвилюватися, як мовиться, в міру надходження. Адже поки що, принтери не настільки поширені, щоб скласти реальну конкуренцію. Так само вони особливо не хвилюються з приводу масового застосування камерофонів. «Це для любителів, серйозну фотографію зробить лише фотоапарат» — стверджують підприємці. Втім, перелік послуг своїх ательє вони прагнуть розширювати. Сьогодні подібні заклади — це мікс iз дизайнерської студії й магазину фототехніки. Замовлення від клієнтів на друк фотографій отримують як безпосередньо, так і через iнтернет. Щоправда, роздрукувати з цифрового носія, скажімо, з SD чи з флешки, коштує трохи дорожче, аніж з плівки. Та плівку перед тим треба ще проявити, що теж дещо коштує. За бажанням клієнтів, цифрові фото перед друком можуть ще обробити на комп’ютері (наприклад, ліквідувати ефект червоних очей тощо). До того ж кожне ательє намагається привабити клієнтів чимось особливим, ексклюзивним. Хтось друкує фото на футболках, хтось на посуді, хтось виготовляє візитівки з фотографіями.

Словом, інноваційна цифрова технологія невпізнанно змінює ринок і визначає його прогрес або й занепад. У даному випадку цифра відчутно змінила ринок фотопослуг, зробивши його дещо складнішим для підприємців, проте простішим, зручнішим і доступнішим для фотолюбителів.