«Отримають десятки «Кременчуків»

У Києві завершив роботу 5-й з’їзд Вільної профспілки залізничників. Серед ухвалених документів — звернення до керівництва держави та «Укрзалізниці» з попередженням про намір провести всеукраїнський страйк під гаслом «Робота за інструкціями». Відразу ж після з’їзду «День» взяв ексклюзивне бліц-інтерв’ю у Володимира КОЗЕЛЬСЬКОГО, якого з’їзд одностайно переобрав головою профспілки.

— Місяць тому представники вашої профспілки зустрічалися з керівником «Укрзалізниці» Войцехом Балчуном. Чи виконано досягнуті домовленості?

— Ті домовленості, які стосувалися заробітної плати робітників-залізничників, не виконано. Зараз робочою групою, у якій є представники нашої профспілки веде з цього приводу перемовини. Адміністрація розуміє, що підвищувати платню потрібно. Йдеться лише про те, на скільки. Адже робітники звільняються, а деякі після того прямують за кордон, тому що у нас зарплата неспівставно нижча, ніж у сусідніх країнах. Раніше залізничники були на п’ятому місці в країні за рівнем зарплати, а зараз відкотилися на сімнадцяте.

— Серед ваших вимог — підвищення винагороди залізничникам за працю у три рази, а чому, скажімо, не у два, чи не в п’ять?

— Таке рішення було ухвалено на раді голів обласних організацій. Згоден, що воно може виглядати недостатньо обґрунтованим. Але мої товариші виходили з порівняння п’ятого і сімнадцятого місць. Опустилися втричі нижче, тож хочемо хоча б приблизно надолужити втрачене. Ведемо боротьбу за інтереси робітників, але, звичайно, зважаємо й на аргументи адміністрації, готові йти на розумні компроміси. Зараз ми підійшли до того, що зарплата повинна підніматися диференційовано. Але зауважте, що у керівного складу вона й без того, як кажуть робітники, скажена. Тож ми виступаємо за те, щоб відчутно підвищити зарплату для робітничих професій і технічно-інженерному персоналу, у якого вона невелика.

—  Я чув, що, відмовляючи задовольнити ваші вимоги, адміністрація посилається на спротив олігархів, які не погоджуються  піднімати тарифи на вантажні перевезення.

— Так, але при цьому більше говорять про позицію Кабміну. І дійсно, в уряді досі не затверджено фінансовий план «Укрзалізниці», а саме там наша заробітна плата. Ми пропонуємо внести туди необхідні робітникам зміни, та нас поки що не чують. А насправді грошей на підвищення зарплати робітникам у «Укрзалізниці» достатньо. Треба лише ввести на підприємствах жорстку фінансово-господарську дисципліну, дещо скоротити зайві й нікому не потрібні посади в сфері управління. І не обов’язково звільняти людей — для фахівців знайдуться місця, де можна застосувати знання та досвід.

— На сайті «Укрзалізниці» розміщено матеріал, у якому йдеться про те, що за підсумками зустрічі з керівництвом ви висловили довіру Балчуну.

— Нічого такого я не підписував. Не йдеться про це й у протоколах, які ми з Балчуном підписали. У одному з них ішлося про зарплату, в іншому — про решту наших вимог, зокрема, про стан рухомого складу, який вже сильно застарів, та про медичні огляди робітників. Сьогодні перемовини йдуть лише про зарплату. Щодо інших, не менш важливих вимог профспілки, то засідань робочих груп ще не було жодного разу. Що ж до ставлення до Балчуна... Ми підтримаємо будь-яку керівну команду, яка боротиметься з корупцією і буде наводити порядок на українській залізниці, яка вже 25 років працює, як у лихоманці. Так, час від часу деякі наші керівники сідають за свої махінації, але далі справа не рухається. Я так зрозумів, що Балчун не може здійснити свою кадрову політику, про яку він нам розповідав на переговорах. Деяких керівників він не здатен звільнити, бо на їхню підтримку тут-таки виступають певні народні депутати і телефонують міністрові, щоб лобіювати їхні інтереси. Балчун, за його словами, не очікував зустрітися в «Укрзалізниці» з такою корупцією. І в боротьбі з нею ми його підтримуємо. Для нас головне, щоб у робітників була гідна зарплата й належні умови праці.

— Тобто ви підтримуєте також і реформи Балчуна?

— Я особисто не дуже великий їх прибічник. Вони багато в чому корисні, але часто-густо, як мовиться, шкутильгають. Так само, як шкутильгають усі реформи в нашій державі. Тим більше, що одній людині — Балчуну — з цим не впоратися і корупцію не подолати, потрібне ще й бажання Кабміну, підтримка інших структур, щоб навести порядок в «Укрзалізниці».

— Я так розумію, що нинішні реформи в «Укрзалізниці» значною мірою спрямовані на те, щоб позбутися так званих непрофільних видів діяльності, таких, як медичні заклади, підприємства з харчування...

— Такі реформи, котрі спрямовані на те, щоб позбутися соціальної сфери, наша профспілка не підтримує. Навпаки, її треба розвивати. Візьміть медичні заклади. Кільки років тому їх на вузлових станціях взагалі позакривали. Наша профспілка була проти, але так звані кишенькові профспілки з цим погодились. Ми ж, навпаки, закликали медиків вступати до наших лав, адже мали намір і будемо боротися за кожний відомчий медичний заклад. До того ж, у наших лікарнях та амбулаторіях лікувалися не тільки залізничники, а й усі мешканці станцій. А вони ж також так чи інакше пов’язані з залізницею. 

— Чи є сьогодні в «Укрзалізниці» заборгованість по зарплаті перед працівниками?

— Її вже давно немає. Гроші отримуємо вчасно, два рази на місяць. Затримки, якщо й бувають, то  не більше двох-трьох днів.

— Як ви поєднуєте інтереси членів профспілки, серед яких і такі висококваліфіковані робітники, як машиністи тепловозів та електровозів, так і, скажімо, колійники, працівники вагонних бригад?

— Наша профспілка об’єднує і захищає представників усіх професій «Укрзалізниці», а також і таких комунальних підприємств, як метро та інші підприємства пасажирського транспорту. У кожної категорії працівників свої проблеми, і ми в міру сил допомагаємо їх вирішувати. Але насправді все зводиться до зарплати і належних умов праці. У нас колійник, наприклад, ніколи не скаже, що машиніст несправедливо більше нього заробляє. Бо він розуміє, що коли зарплату підвищать машиністу, то профспілка не дозволить забути і про нього. Адже машиністи у нас провідна професія, на яку всі рівняються.

Усі залізничники ще від самого початку існування залізниці працюють насправді на них, машиністів, забезпечують їхню надзвичайно відповідальну роботу. Знаєте, скільки пасажирів їде в одному потязі або в електричці? За них відповідає саме машиніст... А працювати йому непросто. Я вже говорив, що рухомий склад у нас дуже застарілий. Не у кращому стані й колійне господарство та електричні лінії. Кожна поїздка для машиніста — це не лише професійний іспит, а й випробування для здоров’я, величезна напруга організму.

— Прем’єр-міністр Володимир Гройсман нещодавно критикував Мінінфраструктури та його керівника Володимира Омеляна за те, що у нього немає стратегічного плану. Ви підтримуєте цю критику?

— Гройсман постійно критикує. А роботи ж немає. Критикувати легко, та треба й допомагати. Для того ж у нас і Кабінет Міністрів. А от постійні сварки між міністром і Балчуном, ота гризня, нікому не потрібні. Треба знаходити спільну мову і працювати. Кожен з них заявляє про себе як про великого європейського спеціаліста, тож мали б і поводити себе по-європейськи, в інтересах спільної справи.

— Ви підтримуєте Балчуна в його боротьбі з корупцією?

— Так, корупція в «Укрзалізниці» дуже велика. Тільки за каденцію нашого керівника в «Укрзалізниці», за його словами, відбулося понад 150 обшуків. Наша профспілка постійно співпрацює з адміністрацією в питаннях надання інформації про корупцію. Інша справа, як повертається апарат. Часто наші заяви спускаються, як водиться, донизу з припискою: розібратися. Але інформація йде й іншими каналами: мовляв, бережіться, — буде перевірка. І до того часу все зачищається. А часто і знаходять, і карають...

У нас працює власний комітет із боротьби з корупцією, до якого сходяться всі сигнали. Наприклад, на одній з вагонних дільниць завелися «мертві душі». Тим часом насправді вони працювали за кордоном, а зарплату за них отримували керівники. В одному з депо люди рахувалися у складі поїзних бригад, а насправді копали бурштин і паралельно заробляли стаж у шкідливих умовах праці, гроші отримували за «гарячою сіткою». Керівництво ж мало від них частину доходів за бурштин. І таких сигналів дуже багато... Але апарат дуже туго повертається, реакція у нього надто повільна. Та й ті, хто сигналізував, часто не витримують адміністративного тиску і забирають свої заяви...

— Сьогодні ви попередили про можливий «італійський» страйк восени.

— Ми назвали його інакше — робота за інструкціями. У Кременчуці вже так працювали, тож є позитивний досвід такої форми профспілкової боротьби. Ми проведемо там семінар з лідерами наших організацій, щоб люди були готові і юридично також, як кажуть, підковані. Влада мусить задуматися... Якщо вона й далі не чутиме наші вимоги, то отримає декілька десятків таких Кременчуків...