Подвійне сальдо
Конфлікт цементників та податкової може позначитися на інвестиційному іміджі нашої державиНімецькі компанії HeildelbergCement та Dyckerhoff — одні з найбільших виробників цементу в Україні (загальна частка ринку понад 45%) стверджують, що стали жертвами безпідставного тиску з боку Державної податкової адміністрації України... Остання зобов’язала підприємців повторно сплатити податок на додану вартість за спожитий ними протягом 2003—2006 років газ.
Як повідомив національний менеджер Dyckerhoff Ukraine Отто Лозе, протягом цього періоду підприємства купували газ для виробничих потреб, сплативши, згідно наданих постачальниками газу податкових накладних, 20% ПДВ. Однак у ході перевірок представники податкової заявили, що підприємства безпідставно сплатили ПДВ постачальникам, оскільки газ був російського походження і податок мав бути сплачений у державний бюджет. До того ж, як зауважив Лозе, підприємствам за це «світять» ще й штрафні санкції у розмірі 70 мільйонів гривень...
Разом, як стверджує національний менеджер групи HeidelbergCement Україна Станіслав Лисенко, податківці жадають від цементних підприємств групи повторно сплатити шість мільйонів гривень ПДВ, причому дана сума за рахунок пені може вирости аж до 100 мільйонів.
Ситуація ускладнюється тим, що компанії, які постачали газ виробникам цементу, припинили свою діяльність, а їхнє керівництво — зникло... «І замість того, щоб займатися пошуком реальних винуватців та організаторів цієї афери, представники ДПА сконцентрували свої зусилля на наших підприємствах», — пояснює свою точку зору Отто Лозе. «Податкові органи на сьогоднішній день практично вимагають від нас платити вдруге, і не за себе, а за «того хлопця», — додає начальник юридичної служби ВАТ «Кривий Ріг Цемент» HeidelbergCement Україна Олександр Звєков.
Судова тяганина, що триває вже близько року, нині лише на апеляційній стадії, і про позитивне для інвесторів вирішення питання говорити ще зарано, хоча судді вже визначили дії податківців неправомірними... Щоб заощадити час на судову тяганину, цементники вже зверталися по допомогу у вирішенні конфлікту до Президента, прем’єр-міністра та генерального прокурора, проте ті пропонували вирішувати все через суд.
Однак українські суди, як відомо, швидко приймають лише рішення з політичних питань, у решті ж випадків вони не бояться демонструвати неквапливість. Причому їх мало цікавить, до чого це може призвести. Цементники ж твердять, що можна очікувати призупинення інвестиційної діяльності відповідних підприємств. І вся ця ситуація, упевнений Отто Лозе, неминуче призведе до погіршення інвестиційного клімату держави. «Адже мої боси в Німеччині просто не розуміють суті нашої проблеми, для них це нісенітниця...» — скаржиться він.
Чим же загрожує Україні описана ситуація? За словами пана Лозе, група Dyckerhoff Zement до 2010 року мала намір інвестувати в розвиток українських цементних заводів близько 260 мільйонів євро, щоб перелаштувати свої підприємства на використання вугілля замість газу, а також перевівши один із заводів на новітню технологію «сухого» виготовлення цементу. При цьому Лозе зазначає, що після запровадження нової технології група аналізуватиме попит на цемент і розглядатиме можливість тотального переходу з «мокрого» виробництва на «сухе», що означало б залучення «шалених» інвестицій (один завод — близько 200 мільйонів євро).
Чи ж здійсняться ці плани через описаний вище конфлікт? «У компанії HeildelbergCement є свої заводи в більш ніж 150 країнах світу. І для того, щоб отримати інвестиції, нам треба на рівні з цими країнами відстоювати право на них», — відзначає Лисенко. Не приховує свого розчарування й Отто Лозе: «На українському ринку є дефіцит цементу. 95% цементу, що ми виробляємо, продаємо в Україні, однак усе одно можна говорити про дефіцит. Цей ринок потребує збільшення потужностей з виготовлення цементу, до того ж попереду — ще Євро-2012, а щоб стільки збудувати, треба багато цементу... Однак ситуація абсолютно не покращує інвестиційний клімат в Україні. Усі країни конкурують за інвестиції, намагаються сприяти їхньому приходу, а тут — такі неприємні історії».
ДО РЕЧІ
«День» хотів також викласти погляд ДПА на цю проблему. Там обіцяли підготувати відповідний матеріал, але врешті заявили, що не можуть коментувати цю ситуацію до рішення судів.