Причини
Олександр ГІНЗБУРГ, референт Національного рейтингового агентства:
— У розвинених країнах використовують макроекономічні показники, які певним чином відрізняються від аналогічних показників, котрі використовують в Україні. Крім того, існують такі макроекономічні показники, які використовують для прогнозування розвитку економік. На жаль, в Україні їх поки що не застосовують. Тому сам факт відсутності цих показників вже відсуває нашу державу на нижчий щабель.
Крім того, є показники, які показують прозорість економік і процесів прийняття рішень — як економічних, так і політичних, пов’язаних з економікою. Цього в Україні також немає. Таким чином, сукупність відсутності певних показників або сукупність відсутності транспарентних процесів прийняття рішень — як у державному, так і в корпоративному секторах, — з погляду індексу економічної свободи приводить нас апріорі до нижньої частини рейтингової таблиці.
З іншого боку, не слід забувати, що Україна перебуває в групі країн із так званою «перехідною економікою». Хоч ми прагнемо, щоб нашу економіку визнали ринковою. Для країн із перехідною економікою характерні коливання, тому тут існують певні перегини в прийнятті рішень на державному рівні, що не дозволяють забезпечити дерегуляцію економічних процесів, що відбуваються. На жаль, сьогодні наша економіка не дерегульована — я маю на увазі приватний сектор. І саме відсутність дерегуляції в частині ставлення держави до приватного сектора призводить до таких результатів. Якщо більшість країн приділяють належну увагу індексам економічної свободи, то Україна поки що ставиться до них, на жаль, скептично, не реагуючи адекватно на наше місце в цих рейтингах. Проте, на мій погляд, протягом найближчих 6-8 місяців у цьому напрямі все-таки стануться якісні зміни. У цей період Україні потрібно вирішити дуже серйозну проблему — прорвати інформаційно-економічну блокаду на Заході. Сьогодні в західних країнах практично відсутня макроекономічна інформація про Україну, і час усувати цю прогалину.
Микола ГЕОРГІЄВСЬКИЙ, президент концерну «Енран», уповноважений з питань захисту прав підприємців у м. Києві:
— Спираючись на ті сигнали, які я як уповноважений отримую, можу тільки підтвердити правомірність оцінки, яку дали міжнародні експерти. Адже підприємництво неоднорідне за своїм складом. Ні для кого не таємниця, що структури, наближені до влади, користуються повною економічною свободою. Водночас дрібному підприємцю, якого в побуті все ще принизливо називають приватником, щоб відкрити свою справу, потрібно подолати багатомісячну бюрократичну тяганину (іноді це розтягується на роки). Як правило, це супроводжується колосальними поборами, призначення яких важко зрозуміти. Якщо говорити про ступінь економічної свободи для бізнесу, то питання навіть не в податковій системі, яка сама по собі не стимулює розвиток підприємництва, і не у відсутності кредитних ресурсів, хоч без них важко розвиватися. Зрештою, все впирається у взаємовідносини влади різних рівнів і тих людей, які сьогодні хочуть займатися підприємництвом. У цьому розумінні економічної свободи ми не маємо.
