П’ять років в’язниці з конфіскацією транспортного засобу
Згідно із розпорядженням українського уряду, судновласники, що порушили заборону на заходження до Криму, може бути заарештовано в будь-якому порту світу
Український уряд вирішив «закріпити» заборону на заходження суден до портів Криму відповідним наказом. Як повідомила прес-служба Кабінету Міністрів України, він вже зареєстрований в Міністерстві юстиції і набере чинності після офіційної публікації. Як пояснила прес-секретар «Укрморрічінспекції» Марина Нагаєвська, директиву про закриття портів було прийнято на засіданні Кабміну з голосу, і тому її необхідно було погоджувати з усіма міністерствами.
«Розпорядження Кабміну під назвою «Деякі питання функціонування морського та річкового транспорту» було ухвалено ще 30 квітня. І згідно з ним, має бути ухвалений відомчий наказ. Але насправді революційного нічого в цьому випадку не сталося. Тобто, папір мав бути ухвалений. На мій погляд, його мали ухвалити протягом тижня-двох після розпорядження Кабінету міністрів», — говорить головний редактор порталу BlackSea News Андрій Клименко.
За словами транспортного експерта, це розпорядження було ухвалене дуже оперативно після набуття чинності закону про правовий режим окупованих територій. «Головним же є закон, що набрав чинності 27 квітня, який встановлює кримінальну відповідальність (цим законом були внесені поправки до Кримінального кодексу) за порушення режиму в’їзду на окуповану територію. І в цьому випадку, коли ми говоримо про морські порти, це є груповим порушенням, яке шкодить інтересам України, і там верхня планка покарання, передбачена Кримінальним кодексом, — 5 років з конфіскацією транспортного засобу», — підкреслює Клименко.
На його думку, «формальній відомчій процедурі доведення до кінця рішень уряду приділяється надто багато часу». Адже морська блокада Криму почалася ще 27 березня, коли Генеральна асамблея ООН своєю резолюцією закликала держави й різні організації не здійснювати дій, які можна було б прямо або опосередковано трактувати як визнання статусу Криму, що змінився.
В будь-якому разі, судновласникам, що порушили заборону на заходження суден до кримських портів, загрожує покарання: судно може бути заарештоване в будь-якому порту світу. Це світова практика. Так, після окупації Туреччиною північної частини Кіпру 1974 р., Кіпр оголосив три порти на півночі острова закритими, заходити до них судам заборонили. Для порушників (капітанів і судновласників) було передбачено штраф у розмірі більш ніж 17 тис. євро або тюремний термін до 2-х років, або штраф і термін разом. А за допомогою AIS й інших засобів можна відстежити маршрут руху будь-якого судна.
Незважаючи на заборону, окремі судна до кримських портів все ж заходять. До арештів і штрафів на разі не доходило, однак певними неприємностями для них це все ж обертається. Так, турецький танкер HUSEYN JAVID, що відвідав Феодосію, не зміг у запланований час прибути до Одеси і встав на рейді Іллічівського порту. Але й звідси він вимушений був терміново піти — одеська організація «Рада громадської безпеки» звернулася до Іллічівської транспортної прокуратури із заявою про скоєння злочину.
Портал «BlakSeaNews» разом з організацією «Майдан закордонних справ» створили «чорний список» порушників правового режиму тимчасово окупованої території України. Повідомлялося про те, що були присічені спроби заходження до портів Криму більше 20 суден.
Російські чиновники вдають, що проблеми зовсім немає. Зокрема, радник глави Республіки Криму Рустам Теміргалієв заявив, що закриття Україною портів Криму — винятково політичне рішення, яке не несе в собі жодних ризиків. Незважаючи на невизнаний статус Криму, «Росморречфлот» своїм розпорядженням вніс морські торговельні порти в Євпаторії, Керчі, Севастополі, Феодосії та Ялті до Реєстру морських портів Російської Федерації, їм привласнили нові реєстраційні номери.
Раніше Росія поінформувала Міжнародну морську організацію (IMO) про те, що «в ситуації, що склалася, вона перейняла на себе фактичне виконання зобов’язань із забезпечення умов для продовження судноплавства біля берегів і в портах Криму, оскільки Україна за фактом не виконує взятих на себе міжнародних зобов’язань у цьому регіоні». Проте, як підкреслює директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк, згідно із міжнародним законодавством, за безпеку судноплавства в такому разі відповідає українська сторона.
На думку Вовка, надалі Україні слід продовжувати демонструвати силу в цьому питанні. «Судами зараз мало що завозиться або вивозиться з Криму. Але тут питання принципове, Україна жодним чином не може показати, що все ж визнала Крим російською територією. Тому я не вірю, що в майбутньому будуть з російською стороною досягнуті які-небудь домовленості, щоб дозволити суднам вільно входити до кримських портів», — зазначає експерт. І додає, що для впливу Україна має можливості — законодавство дозволяє пред’являти до судновласників-порушників позови. І якраз цим необхідно активно користуватися.
Очевидно, в осяжному майбутньому Крим може розраховувати хіба що на заходження до портів півострова тих судів, які найменш схильні до ризику арешту. Це можуть бути російські ж судна, які не відвідують порти за кордоном.
