В Україні 866 відключень...

Перші ж заморозки та снігопади показали, що енергетична система України до зими виявилася не готовою. За даними Центру досліджень енергетики, за останні два тижні через складні погодні умови без електроенергії залишилося 866 населених  пунктів. Кількість відключень цього року порівняно з минулим роком виросла приблизно у 3—4 рази, зазначають експерти центру. І це зростання, на їхню думку, сталося головним чином за рахунок так званих «погодних» відключень.

Експерти називають екстремальними умовами для роботи енергосистем стихійні лиха,  катастрофи й соціальні потрясіння. Проте, на їхню думку, зараз, незважаючи на політичні протистояння, які переживає Україна, головною загрозою для роботи енергосистем є все ж саме природні катаклізми.

Пояснюючи цю думку, енергетики відзначають, що в Україні склалася ситуація, коли більшість невеликих міст і сіл залишилися без резервних підключень електроенергії. Так, порив мережі призводить до тривалих аварійних відключень. Оскільки неможливо підключити резервну схему електропостачання, ремонтні бригади вимушені витрачати час на пошук й усунення пориву. Ця операція займає особливо багато часу взимку, часто декілька днів, тому що до місця аварії просто неможливо дістатися.

«Якщо «Київенерго», всупереч соціальним заворушенням в столиці, ще контролює ситуацію і не допускає серйозних аварій і, як наслідок, масових відключень, — відзначає генеральний директор Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко, — то в регіонах відключеннями супроводжується кожен снігопад або інша сильна негода. Причому ремонт триває по декілька днів, і ніхто на рівні держави цим особливо не переймається».

Глава наглядової ради «Київенерго», екс-міністр енергетики України Іван Плачков вважає, що у разі будь-яких природних або соціальних катаклізмів збереження і підтримка роботи систем життєзабезпечення: электро-, тепло-, водо- і газопостачання, транспорту, зв’язку є найпершим завданням держави. На думку Плачкова, система життєзабезпечення в країні має бути побудована так, щоб політична складова не впливала на роботу ключових служб, що забезпечують нормальну роботу  систем  життєзабезпечення. Їхні керівники, говорить Плачков, не повинні призначатися за принципом політичної або кланової приналежності,  лояльності або ще якої-небудь суб’єктивної доцільності. У цих службах мають працювати професіонали, відповідальні й кваліфіковані люди. Вони повинні вміти, незважаючи ні на що, забезпечувати функціонування систем життєзабезпечення. Цю аксіому мають усвідомлювати керівники всіх рівнів: президент, прем’єр, мер, губернатор. «Всі керівники повинні розуміти, навіть з точки зору особистої безпеки і безпеки своїх дітей, — відзначає фахівець-енергетик, — що вони не сховаються за високими парканами власних особняків».

Плачков наводить приклад: коли в Київській області в березні цього року пройшов сильний снігопад, то найбільші проблеми виникли у найбагатших людей, що живуть в особняках у Конча Заспі, — вони опинилися в пастці. «Деякі не могли навіть вийти з будинку — спрацювали блокування на замках, — розповідає він і констатує: — під загрозою опинилися життя  найбагатших людей...».

Сьогодні Кабмін можуть будь-якої миті відправити у відставку, нагадує Плачков і відзначає, що в таких умовах складно вести нормальну діяльність. У зв’язку із цим він вважає, що  компанії, які займаються життєзабезпеченням громадян, такі як «Нафтогаз України», «Укрзалізниця», «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Укрпошта» мають бути акціонерними і не залежати від того, чи йде засідання Кабміну чи ні, заблоковано вулицю Грушевського чи ні. «Від цього держава стане сильнішою», — впевнений Плачков. На його думку, в період політичної боротьби сфери життєзабезпечення з політики потрібно вивести й зробити їх  незалежними. «Це дуже складно, але це єдине правильне рішення. І так робиться в усіх цивілізованих країнах», — наполягає Плачков. Він також вважає, що однією з причин нинішніх соціально-політичних подій в столиці України є відсутність у місті обраного народом мера.