"Известия" "війну" проспали
Відома в СНД газета вживає слово "війна" без лапок, розповідаючи від 20 серпня читачам про суто економічні колізії поміж Україною і Росією. У чому колеги мали рацію, то це в тому, що ініціатором конфлікту справді була Україна. На тому їхня об'єктивність і закінчилася. У чому лишень не звинувачують українських цукрозаводчиків! І сировину вони використовують не свою, а привізну, і податків не сплачують, і ставлять свої ярлики на чужий товар.
А причина "війни", виявляється, зовсім в іншому. У давальницькій схемі поставок сировини - цукрових буряків - на цукрові заводи, у схемі, яка діяла в Україні минулого року (згідно з постановою уряду). Ця відмінена нещодавно схема, надто демонополізувавши ринок цукру, сприяла його переповненню. В результаті зазнала величезних збитків цукрова промисловість як України, так і Росії, куди традиційно постачається український цукор. У відповідь Росія запровадила 25-відсотковий митний бар'єр, порушивши при цьому режим угоди про вільну торгівлю, котрий діє між нашими країнами.
Утім, цей захід не викликав різкого заперечення українських цукрозаводчиків. Більше того, вони з розумінням сприйняли пропозицію своїх колег про укладання міжурядової угоди про поставки цукру на 1997 - 2000 рр. за конкурентоспроможними навіть в умовах мита цінами. Робота в цьому напрямку триває, конфлікт, як то кажуть, локалізовано.
Україна готова обмежити ввезення цукру на територію Росії 1 мільйоном тонн і погоджується з тим, що на решту обсягу накладатимуть 25-відсоткове мито.
Президент Асоціації підприємств та організацій цукрової промисловості України "Кристал" Олександр Заяць заявив "Дню": "Ми абсолютно не хочемо займатися демпінгом, оскільки розуміємо проблеми партнерів. У майбутній угоді мають бути заздалегідь обговорені всі аспекти: квоти на ввезення, розміри мита, ціни, умови оплати. І все це має бути взаємовигідним".
Нібито й не годиться солідній газеті називати цю ситуацію "війною". Однак на що тільки не підеш у передплатну кампанію!
