За життя без «тіні»

Виступаючи в п'ятницю в парламенті, міністр фінансів Наталія Яресько, заявила, що закладені в закон про держбюджет на 2016 рік показники є реалістичними. При цьому вона підкреслила, що держбюджет-2016 побудований без урахування ефекту від детінізації, яка повинна забезпечуватися зниженням майже вдвічі - до 22% (відповідно до закону №909 про зміни до Податкового кодексу. - Авт.), ставки єдиного соціального внеску. Більш того, за її словами, вже є перші дані про те, що ефект від зниження ЄСВ буде.

Тим часом представники бізнесу, розробляючи зміни до законодавства, які сприятимуть виходу економіки України з кризи, переконані: те, що підноситься як податкова реформа, насправді не більше ніж відкладений її старт. У бізнес-співтоваристві стверджують, що незбалансованість податкової системи зупиняє сьогодні цілі галузі, змушуючи малий бізнес іти в тінь, а власників підприємств - виводити капітали за кордон, скорочувати обсяги виробництва та працівників.

Активіст «Автомайдану» Дмитро Карп згадує, як довго і наполегливо працювали над проектом податкової реформи різні громадські платформи і групи, а закінчилося все це «звичайним нічним голосуванням антисоціального бюджету і реформою від Міністерства фінансів...». «Стратегія нашого уряду, - підкреслює Карп, - полягає в тому, щоб взяти черговий кредит у МВФ, фактично його розпиляти, частину проїсти, віддати відсотки за старими кредитами ...». Активіст упевнений, що через це країна і її економіка не виходять із кризи і жодним чином не ростуть. При цьому він зазначає, що «тінь», від якої нам потрібно всіляко позбавлятися, на нинішньому етапі «врятувала Україну» від дефолту. Карп зазначає, що боротьба з корупцією, яка розгорнулася в Україні - це боротьба з наслідком, і закликає боротися з її причинами, які, зокрема, криються в несправедливій податковій системі.

«Маючи гідні ставки податків, - підтримує колегу керівник групи компаній «Алміра» Андрій Гарнат, - підприємства не мають потреби мінімізувати податки». Він пропонує ввести відповідальність для чиновників, які звикли з будь-якого приводу блокувати роботу підприємств, і зобов'язати їх компенсувати збитки, яких зазнав бізнес через такий підхід. «Якщо це зробити, кожен податківець буде розуміти, що ми його знайдемо і він нестиме персональну відповідальність», - упевнений підприємець.

«На розвиток України як конкурентоспроможної держави дуже впливає факт (підкреслюю: факт!) зриву 2015 року життєво необхідної нам комплексної і системної податкової реформи, - констатує президент УСПП Анатолій Кінах, - яку приймали разом із держбюджетом-16 методом «під ялинкою». Це сьогодні створює серйозні загрози і ризики для подальшого розвитку економіки, зокрема для подолання системної кризи». Голова УСПП звертає увагу на дані міжнародних аналітичних центрів та рейтингових агентств. За його словами, наша країна увійшла до п'ятірки держав із найгіршою в світі економікою (за темпами падіння ВВП та іншими показниками), зайняла перше місце в світі за рівнем інфляції споживчих цін, а банківська система – останнє 140-е місце щодо надійності.

Кінах підкреслив, що наводить ці дані не для того, щоб підсилювати «катастрофічні настрої», а для того, щоб усі зрозуміли: подальша імітація структурних реформ, імітація боротьби з корупцією чи діалогу між владою, бізнесом, громадянським суспільством загрожують вже не тільки якимось показникам, а стратегічним інтересам України, включно з національно безпекою. Зокрема, він звертає увагу, що бюджет-2016 практично остаточно знищує систему професійно-технічної освіти в Україні, передавши її фінансування на рівень місцевих бюджетів, які значною мірою дотаційні. Посилаючись на дані Міносвіти і науки, голова УСПП каже, що 78 установ вже залишилися без фінансування. «Для дітей зі «складних» сімей, які там переважно навчаються, ПТУ, зазначає Кінах, - це останній шанс отримати якусь професію, дах над головою, і ми просто не розуміємо такого ставлення структур влади до майбутнього наших дітей».

Які компенсатори використовувати, якщо ввести в дію не мінфінівську квазіреформу податкової системи, а ту реформу, над якою більше ніж півроку корпіли і, на жаль, поки безрезультатно, громадські активісти? Відповідаючи на це запитання, віце-президент УСПП Юлія Дроговоз говорить про три ключових моменти. Перше, на її думку, це ставка на детінізацію. Якщо піти на пониження податків, то це, на її думку, задовольнить і бізнес, і державу. Друге - це економічне зростання, хоча ця частина найгірше прораховується, оскільки невідомо, яким чином і як швидко держава отримає компенсацію касового розриву, що утворився внаслідок зниження податків. І третій ресурс, за її словами, полягає в тому, що ліберальна податкова система може стати фактором, що дозволяє повернути в Україну людей, які її покинули в пошуках кращої долі, а також громадян, які живуть зараз в окупованому Криму.

Сьогодні детінізації економіки не відбулося, зазначає Дроговоз. Одного лише зниження ЄСВ для цього недостатньо, сперечається вона із головою Мінфіну. Успіх повинен забезпечуватися й іншими механізмами, спрямованими на виведення бізнесу з тіні, зокрема, переглядом ставок на доходи фізичних осіб. «Ми попереджали, що зниження ЄСВ недостатньо: воно дасть плюс тільки тим підприємствам, які і сьогодні працюють «у  білу», - пояснює експерт. - Але для бюджету цей захід спрацює в мінус. Ми прогнозуємо, що може бути підняте питання або про підвищення ставки ЄСВ, або про те, щоб шукати додаткові компенсатори шляхом підвищення інших податкових ставок».

Представник одного з найбільших державних підприємств країни НАЕК «Енергоатом» також не налаштований на оптимістичну хвилю. Він попереджає: якщо держава не зможе компенсувати втрати від зниження податкових ставок за допомогою податкової системи, то вона це зробить, скажімо, через інфляцію і девальвацію. Або шляхом підвищення тарифів на електроенергію для «Енергоатому», частка якого в її загальному виробництві в країні зараз перевищує 60%. Він звертає увагу також на те, що, коли уряду натякають, що девальвація в Україні може бути пов'язана з тим, що керівництво російських банків виводить валюту з нашої країни, «це нікому не цікаво».

Член наглядової ради найбільшого в Україні комерційного «ПриватБанку» Віктор Лисицький переводить розмову на ділові рейки. Він нагадує нашому Мінфіну, що не тільки в США, але і в таких країнах, як Молдова і Монголія, існує система регулювання малого та середнього бізнесу, яка ґрунтується не на якихось прискіпуваннях, а допомагає підприємцям «матеріально», тобто фінансово. Він також розповідає, що в його банку відпрацьована і використовується система програмного фінансування бізнесу, в результаті якої підприємства отримують до 60% коштів, необхідних для реалізації намічених планів. І ще він радить активістам, що пропонують знижувати податкові ставки, компенсуючи їх за рахунок масового виходу підприємств малого та середнього бізнесу з тіні, просувати цю реформу, знаходячи, передовсім, розуміння з представниками МВФ, які найбільше зацікавлені в наповненні українського бюджету і поверненні виділених Україні коштів.