Жертва оренди

В історії України ще не було випадку, щоб двічі зривалася приватизація такого стратегічно важливого підприємства. Одеський припортовий завод став першим. В продовження цих неприємностей 31 грудня його в черговий раз зупинять. Те, що сталося з ОПЗ, стало кінцем приватизації (у всякому разі в 2016 році). І дай Бог, щоб не стало кінцем цього найбільшого українського підприємства...

Нагадаємо, в липні цього року після провалу першого конкурсу з продажу ОПЗ (зі стартовою ціною 13,175 мільярда гривень) "Укртрансгаз" почав процедуру відключення заводу від газопостачання через відсутність передоплати за транспортування природного газу, а також перевищення лімітів відбору газу. 12 серпня завод був зупинений.

Тоді уряд ще не міг з цим змиритися і, за погодженням із Секретаріатом Енергетичного співтовариства, прийняв нестандартне рішення. "Нафтогазу України" «дозволили» до кінця 2016 року поставити ОПЗ до 300 мільйонів кубометрів газу на пільгових умовах. 4 жовтня ОПЗ відновив роботу.

Розрахунок був на те, що його все ж вдасться продати на ще одних торгах, призначених на 14 грудня. Заради цього стартову ціну знизили в 2,6 разу (до 5,16 мільярда гривень). Інвестор повинен був оцінити таку поступку. Але цього не сталося - конкурс і цього разу не відбувся. Інвестори, як то кажуть, проголосували ногами. Тим часом борг ОПЗ перед "Нафтогазом України" досяг на 20 грудня мільярда гривень. І ніщо не показувало, що підприємство зможе його не те що повернути, а й зменшити.

Уряд спробував «всучити» боржника в управління «Нафтогазу», що розбагатів на нових газових тарифах, але, як розповів журналістам на прес-конференції голова НАК Андрій Коболєв, такий небезпечний «доважок» був компанії ні до чого, і вона від нього відмовилася. (Цей момент варто запам'ятати - ми до нього ще повернемося.)

За прогнозом "Нафтогазу", при поточній динаміці борг ОПЗ до кінця поточного року може досягти 1,5 мільярда гривень. З моменту прийняття Кабміном рішення про покладання на НАК спеціальних зобов'язань на поставку газу ОПЗ це підприємство відшкодувало газовому монополісту всього 5 мільйонів гривень.

Справа в тому, що спроби України продати ОПЗ збіглися з погіршенням кон'юнктури на зовнішніх ринках. Попит на добрива, що виробляються підприємством, скоротився, ціни впали, і високорентабельне раніше підприємство стало приносити збитки. За дев'ять місяців 2016 року вони перевищили 560 мільйонів гривень (проти 205 млн гривень чистого прибутку за той же період 2005 року).

Доля такого підприємства, природно, турбувала уряд. До того ж невдачі з його приватизацією позначалися не тільки на наповненні бюджету, а й на іміджі країни і її керівництва.

Одеський припортовий завод перебуває у складному становищі через несприятливу світову кон'юнктуру світового ринку добрив, неефективного управління, а також у зв'язку з використанням його раніше з метою корупції і для різного роду махінацій, виніс свій вирок прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Але ж суд над заступником генерального директора заводу Миколою Щуріковим і головою наглядової ради ОПЗ Сергієм Переломою ще далекий від завершення.

"Зараз бачимо факт неефективного управління заводом, зокрема і Фондом держмайна, - розповідав прем'єр у парламенті. - Шукаємо новий підхід з очищення підприємства від боргів і виведення зі стану збитковості". Гройсман додав, що нинішня собівартість продукції підприємства "неприйнятна" з урахуванням кон'юнктури ринку. "Ми шукаємо правильні варіанти, які дозволять забезпечити ритмічну роботу. Для нас важливо знайти правильне рішення з оздоровлення і якісної роботи ОПЗ, будемо цим займатися", - запевнив прем'єр.

І робота закипіла. Через кілька днів після Гройсмана на темі ОПЗ відзначився перший віце-прем'єр і голова Мінекономрозвитку і торгівлі Степан Кубів. Він повідомив журналістам, що його відомство розраховує прийняти рішення щодо подальшої роботи заводу. "Три дні тому було проведено нараду під моїм головуванням щодо ОПЗ, де були залучені відповідні міністерства і НАК "Нафтогаз України", - інформував він, - Завтра до обіду мають бути економіко-фінансові розрахунки, і буде прийнято рішення. Тут буде грати роль економіка і безпека, я б навіть сказав - безпека та економіка".

У підсумку 28 грудня Кабмін вирішив реструктуризувати борг ПАТ "Одеський припортовий завод" перед НАК "Нафтогаз України" за спожитий газ на два роки. "Прийняття проекту розпорядження забезпечить реструктуризацію боргу перед НАК: починаючи з 1 квітня 2017 року, почнеться виплата рівними частками терміном на два роки без нарахування відсотків", - сказав, представляючи проект рішення, голова Фонду держмайна Ігор Білоус.

Але реструктуризація боргу в цьому рішенні далеко не головне. У пояснювальній записці до проекту розпорядження, яка потрапила до журналістів порталу "Наші гроші", вказується, що 31 грудня виробничі потужності ОПЗ планується зупинити, а в подальшому (в строк не більше трьох місяців) «підприємство вживатиме заходів для передачі цілісного майнового комплексу в оренду». Кому? На яких умовах? У пояснювальній записці про це ані слова.

«Це дозволить забезпечити погашення боргу заводу за газ перед «Нафтогазом України», - припускають автори документа, який передбачає реструктуризацію боргу ОПЗ перед «Нафтогазом», починаючи з 1 квітня 2017 року рівними частинами баз нарахування відсотків.

Розпорядження уряду приймалося далеко не консенсусом. У протоколі узгодження позицій зазначається, що «Нафтогаз» з таким рішенням категорично не згоден. На думку його керівництва, реструктуризація боргу на безвідсотковій основі не компенсує витрат компанії - «Нафтогаз» залучав кредитні ресурси для розрахунків за використані, але не оплачені заводом обсяги газу в червні-грудні.

«Вартість капіталу на внутрішньому фінансовому ринку становить 19-20% річних», - відзначили в «Нафтогазі». А в довідці про погодження проекту зафіксовано, що «Нафтогаз» «погодив його із зауваженнями, які не враховано». Ймовірно, не підтримав цей документ і Мінфін. У довідці вказується, що проект був «вкинутий у скриньку (для пошти) Мінфіну 24.12.2016, але, станом на 27.12.2016, канцелярією Мінфіну не зареєстрований».

Джерело, близьке до Кабміну, в розмові з «Днем» дивувалося: «Це якесь загадкове рішення. Що конкретно за ним стоїть, зрозуміти зараз важко. Який термін оренди, які інші умови?»

Такі підприємства, цілком конкурентні на ринку, ніхто в оренду, на його думку, не віддає, оскільки в цьому немає жодного сенсу. Та й взяти його в оренду зможе лише той, у кого є дешевий газ, приблизно такий за вартістю, як той, який Росія дає своїм підприємствам або Білорусі. «Дмитро Фірташ ще може в цьому взяти участь, - говорить джерело, - але йому якраз і не дадуть».

«Та й що таке оренда? - запитує джерело. - Якщо здається цілісний майновий комплекс, то підприємство ліквідується. Всі працівники звільняються, а орендар або створює нову юридичну особу, або включає об'єкт оренди до складу свого підприємства. Як його потім отримати назад? Націоналізувати як ПриватБанк?» На думку джерела, орендарем ОПЗ можуть призначити той же «Нафтогаз», якому цей завод ні за профілем діяльності, ні за статутом не підходить. «Ми довго говорили про відсутність політичної волі для реформ. Так ось, дивіться, як вона проявляється», - сказав він.

«Здати ОПЗ в оренду? Для мене це щось незрозуміле, - здивований екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар. - Навіщо було двічі виставляти це підприємство на приватизацію, яка двічі провалювалася через відсутність покупців, щоб, врешті-решт, здати його в оренду?»

«У нас жодне підприємство після оренди успішно не виходило, - сказав Бондар «Дню». - Якщо хотіли його віддати якійсь правильній людині або компанії, то треба було так від самого початку і робити. А у нас все через одне місце. Спочатку підірвали цими конкурсами імідж всієї країни, зірвали приватизацію, а тепер терміново віддають в оренду. Розкрадуть його в результаті остаточно...».