«Золоті» тарифи

Колись про такий крок економісти та енергетики лише мріяли. Мовляв, багаторічні дотації пригнічували економіку, не стимулюючи енергоефективність, і виснажували держбюджет. Та нині ті ж фахівці в шоці від одномоментного підвищення й замість буму заходів з енергоефективності прогнозують бум неплатежів за комуналку.

Так зване блакитне паливо, тобто природний газ, сміливо можна називати «золотим». Із квітня тисяча кубів цього палива коштуватиме українським споживачам понад 7 тисяч гривень. Для порівняння: раніше ціна тисячі кубометрів сягала трохи більше тисячі гривень. Решту ціни покривала держава — дотаціями з бюджету. Щоправда, певні нюанси будуть і цього разу. Зокрема НКРЕ постановила, що в опалювальний період тисяча кубів газу коштуватиме вже не 7 тисяч, а пільгові 3 тисячі 600 гривень. Це — якщо споживач спалить менше ніж 200 кубів за місяць.

«Це означає, що населення може споживати до 200 кубометрів за ціною 3,6 гривні за кубометр. Лише обсяг перевищення буде за більшою ціною — 7187 гривень. У міжопалювальний період усі категорії споживачів сплачуватимуть повну ціну 7187 гривень», — говорить т.в.о. голови НКРЕ Дмитро Вовк.

А не будуть споживачі сплачувати такі шалені тарифи, практично одноголосно зазначають експерти. Ще кілька років тому всі вони так само наголошували на необхідності підняття тарифів до економічно-обґрунтованого рівня. Однак поетапного, а не разового. Тому нинішній стрибок цін їх шокував. Прогнозують: обіцяних субсидій на всіх не вистачить. Отже, високі шанси на те, що шалені цифри в платіжках залишаться не оплаченими. Насамперед за опалення. Нагадаю, в місяць за двокімнатну «хрущовку» тепер доведеться заплатити понад 1200 гривень.

«Давайте говорити відверто, перше, що спаде на думку, це як обдурити постачальника газу й електрики», — переконаний голова Експертної платформи з енергоефективності Ігор Черкашин.

«Проблема в тому, що, припустимо, електроенергію будуть оплачувати, тому що дядя електрик відріже шнур. А облгаз чи теплокомуненерго відрізати вам тепло в багатоквартирному будинку не в змозі. Тобто люди будуть продовжувати користуватися, але не платити. І не тому, що не хочуть, а тому що постане питання вибору, а в когось і вибору не буде: заплатити за комуналку чи купити продукти», — додає директор енергетичних програм центру світової економіки НАНУ Валентин Землянський.

Схоже, що нові цифри здивували й урядовців. Адже вже згодом профільний міністр заявив про повернення до цілорічного графіку оплати за тепло, таким чином зробивши українцям своєрідну розстрочку. Та навряд чи це врятує владу від масових неплатежів, відповідають фахівці. Адже з нинішніми енергетичними апетитами житлового фонду та теплогенерації України не справилися б і європейці. За рік на наші потреби спалюється понад 20 мільярдів кубометрів газу! Тому чи не єдиний метод витрачати на комуналку менше — це утеплятися й ставити лічильники. Але на це теж потрібні кошти. За оцінками фахівців — десятки мільярдів гривень. І їх для більшості українців — ні знайти, ні позичити.

«Ніхто ж не буде вкладати в термомодернізацію, яка потребує глибини до 10 років, за найскромнішими підрахунками. Хто ж буде йти навіть під 30% річних?» — запитує Ігор Черкашин.

Особливо ця проблема актуальна для мешканців стареньких багатоповерхівок. Адже якщо в приватних будинках ще можна врятуватися каміном, кращим котлом, лічильниками й так далі, то, наприклад, у «хрущовках» усе впирається як мінімум у відсутність лічильників. Без них же цифра в квитанції не зміниться навіть за умов утеплення, а громадяни й надалі сплачуватимуть за обігрів атмосфери.

«Їм доведеться просто оплачувати й терпіти цю ціну, яку їм призначили. Можливо, вдаватися до певних юридичних дій. Тому що втрати тепла через тепломережі, через не утеплені будинки, а ці роботи мав би робити жек, і через відсутність лічильників на тепло в будинках, у квартирах, це той фактор, який дає підстави людині зробити висновок, що вона, можливо, менше споживає тепла», — розмірковує член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Утім, у комунальників на це — своя думка. Зокрема в столиці, де теплові лічильники має лише половина будинків, закликають утеплюватися всіх підряд. Мовляв, таким чином кияни все одно допоможуть державі — зекономлять казенну енергію.

«У будь-якому разі, якщо будинки будуть утеплені, то споживання і газу, і надання тепла буде менше. І до розподілу між мешканцями буде надано менша кількість теплової енергії. У будь-якому випадку готуватися й утеплювати будинки необхідно», — переконує директор СВП «Київські теплові мережі» Київенерго Євген Глушак.

Та чи багато в нашій країні знайдеться таких енергетичних альтруїстів, експерти сумніваються. Отже, прогнозують, що попереду на нас усе ж таки чекає масова хвиля неплатежів. Хоча не під запис озвучують ще один можливий сценарій: після отримання траншу від МВФ, заради якого й підвищують тарифи, влада може переглянути їх у бік зменшення, знову повернувши сумнозвісні дотації з бюджету.