Звабний період

Українському уряду сподобалося позичати гроші на світових ринках. Перший віце-прем’єр Микола Азаров заявив, що вважає розміщення семилітніх єврооблігацій на суму 600 мільйонів доларів під 6,875% річних вдалим, і що наступну спробу здійснять уже до кінця року. Держбюджет-2004 надає право уряду випустити єврооблігації на суму 630 мільйонів доларів. Але першого віце-прем’єра це не тривожить, і він запевняє, що черговий випуск буде набагато більшим, ніж 30 мільйонів. 15 березня Україна має виплатити за зовнішнім боргом близько 400 мільйонів доларів, й очевидно, саме на ці цілі піде левова частка позичених минулого тижня грошей. Наступна велика виплата із зовнішнього боргу припадає на 15 вересня (також близько 400 мільйонів доларів).

Головним підсумком останнього випуску єврооблігацій стало зниження ставки з 7,65 до 6,875% річних. І хоча ця подія була трохи змазана скороченням терміну обігу облігацій із 10 до 7 років, позитивна тенденція має додати рішучості українським компаніям, які бажають також залучити кошти на світовому ринку капіталів. Про намір випустити свої бонди найближчим часом раніше заявляли «Приватбанк», «Укрсиббанк», «Укрсоцбанк». Для них ціна 6,785% тепер буде своєрідним орієнтиром. Поки що жодна українська компанія не змогла залучити західний капітал під цінні папери дешевше за 10%. А тепер така можливість стає цілком реальною. Раніше розміщені євробонди «Приватбанку» на вторинному ринку нині коштують саме близько 10%, але минулого тижня дніпропетровці оголосили про перенесення термінів нового випуску приблизно на кінець березня. Не виключено, що керівництво банку вирішило оцінити наслідки розміщення суверенних бондів України та скористатися позитивною тенденцією, щоб першими розміститися, скажімо, під 9% «із копійками».

Авторитетні агентства Fitch, S&P, Moodys присвоїли останньому випуску єврооблігацій України рейтинги на рівні відповідно «B», «B+» і «B1» із позитивним і стабільним прогнозами. І хоча ці рейтинги все ще зараховують будь-які західні інвестиції в нашу країну до категорії спекулятивних, головне в тім, що зміни на краще відбуваються. Підставою для оптимізму рейтингових агентств стали аргументовані очікування зростання економіки в 2004 році на 6—8%, посилення валютних резервів НБУ, що перевищили 7 мільярдів, і 100-відсоткове виконання плану доходів і витрат центрального бюджету. Серед факторів ризику експерти агентств називають майбутні президентські вибори, а також повільну реалізацію структурних реформ. Утім, одразу зазначають, що ці ризики навряд чи вплинуть на фінансовий добробут України. До речі, у колах західних інвесторів, які цікавляться ринками, що розвиваються, уже стабілізувалася думка, що найпопулярніші кандидати в президенти нашої країни продовжать нинішній економічний курс, і питання полягає лише в темпах проведення вже давно проголошених реформ.

На цьому позитивному тлі передові українські банки та компанії, напевно, спробують непогано заробити. Причому нових випусків єврооблігацій, швидше за все, варто очікувати вже навесні та на початку літа. Ближче до президентських виборів на світовий ринок капіталу, мабуть, вийде лише український уряд у пошуках коштів для обслуговування зовнішнього боргу. Напевно, до того моменту країна вже буде в розпалі президентських перегонів, з усіма супутніми цьому процесу грандіозними скандалами в рамках «чорних» PR-кампаній. Отже, українські позичальники, які не наважаться випустити бонди найближчі 3—4 місяці, схоже, будуть змушені відкласти цей крок на наступний рік.