Афiша

ВИСТАВА ТИЖНЯ

«Бал-маскарад» — 1 липня в Національній опері України

Знаменитий твір Дж. Верді на київській сцені поставила 2008 року міжнародна творча команда: режисер — Італо Нунціата (Італія), диригент — Володимир Кожухар, хормейстер — Лев Венедиктов, сценограф — Марія Левитська, костюми — Наталія Кучеря. За музичною драматургією, яскравістю вокальних партій солістів і хору, оркестровим звучанням опера «Бал-маскарад» посідає особливе місце у творчій спадщині Джузеппе Верді. У цьому творі композитор підіймає такі моральні теми, як добро і зло, кохання і зрада, честь і підлість. У душі головного героя Ріккардо (Андрій Романенко) розгортається трагічний конфлікт між почуттям обов’язку і любов’ю до Амелії (Людмила Монастирська). Через підозру в зраді коханої жінки його найкращий друг Ренато (Петро Приймак) перетворюється на заклятого ворога... У цій виставі також виступатимуть зірки столичної сцени. Так образ Ворожки створить Алла Позняк, у ролі Оскара, ад’ютант графа, виступить Сусанна Чахоян, а у партії моряка Сільвано — Михайло Кірішев та інші.

КНИЖКА ТИЖНЯ

Борис Херсонський. «Открытый дневник». — Київ: «Дух і Літера»

«Щоденник» Бориса Херсонського, видатного російськомовного поета з Одеси, є книжкою жанру доволі специфічного: до неї увійшли вибрані записи зі сторінки автора у соцмережі Facebook за 2014 рік. Тут — враження письменника від фінального етапу Майдану, його реакції на дії активістів, на діяльність нової влади, звичайно ж, на російську агресію, війну (зокрема, вельми драматичний розрив із російськими колегами, які підтримали Путіна й почали в російському сегменті Інтернету цькувати поета). Текст Херсонського — це і роздуми культурологічного характеру. Є дуже цікаві родинні та особисті спогади. Враження з подорожей різними містами і країнами. І, нарешті, вірші... Книжка «Открытый дневник» — чудова нагода з ними познайомитись, але слід мати на увазі, що поезії тут не складені в уважно осмислені, естетично значущі поєднання, а розміщені у первісному творчому хаосі, часом із самоповторами, трансформаціями одних і тих самих образів на новому рівні, одним словом, така собі «поетична чернетка». Деякі з цих віршів, до речі, опубліковані і в українському перекладі.

ВИСТАВКА ТИЖНЯ

«Безкінечний проект» в Малій галереї «Мистецького Арсеналу»

ФОТО НАДАНО ОРГАНІЗАТОРАМИ ВИСТАВКИ

Виставку «Безкінечний проект» Михайла Алєксєєнка умовно можна розділити на два простори. У першому розташовано великій стіл, де хаотично розкладено роботи, а на стінах — фотодокументація. У другому просторі — стіл із художніми матеріалами, предметами, характерними для творчої майстерні та умовної фотостудії. Глядач може обміняти будь-яку роботу на столі, поклавши замість неї свій витвір мистецтва... Критеріїв обміну не існує: це може бути принесена або створена на місці картина, об’єкт — усе, на що вистачить фантазії. Фото кожної нової роботи експонується на стіні поряд із тією, на яку її обміняли, а сам витвір залишається на столі й є доступним для подальшого обміну вже для інших відвідувачів галереї. Мета проекту — зблизити глядача та художника; показати, що кожен може бути власником витвору мистецтва та експонуватися в галереї. Іншим аспектом проекту є дослід самого обміну. Прослідкувати, які саме твори будуть обмінені, що домінуватиме — площина, форми чи змісти? Яким буде результат цього проекту? Чи будуть створені нові роботи, чи все зведеться до обміну порожніми білими аркушами чи сміттям? «Безкінечний проект» ставить одвічне питання: хто є художник, навіщо створюються роботи, для кого вони та що з ними робити? Проект триватиме до 2 серпня.

КОНЦЕРТ ТИЖНЯ

«Зі скарбниці музичної спадщини» — 1 липня в Національному будинку органної і камерної музики

ФОТО З САЙТА ELVISTI.COM

На романтичний вечір, у програмі якого лунатимуть твори класиків — австрійця Франца Петера Шуберта (1797—1828 рр.) та росіянина Антонія Аренського (1861—1906 рр.), запросять меломанів провідні київські музиканти: Іван Кучер (віолончель), Вадим Борисов (скрипка) та лауреати міжнародних конкурсів: Софія Грабовська (скрипка), Інна Бутрій (альт), Артем Полуденний (віолончель). Нагадаємо, Франц Ліст, який аранжував значну кількість творів Шуберта, особливо пісень, говорив, що Шуберт «найпоетичніший із музикантів, які колись жили на світі»! А Антоній Аренський у своїй творчості тяжів до ліричних елегійно-споглядальних образів. Помітний вплив на нього справила музика Роберта Шумана, причому німецький романтизм набув у Аренського виразного салонного відтінку, але все ж найбільше маестро була близька творчість Рубінштейна та Чайковського. До речі, Антоній Степанович був автором підручників, зокрема «Керівництва до практичного вивчення гармонії» і «Керівництва до вивчення форми інструментальної та вокальної музики». Серед учнів А. С. Аренського були: Сергій Рахманінов, Олександр Скрябін, Рейнгольд Глієр, Георгій Конюс і Арсеній Корещенко.

ФІЛЬМ ТИЖНЯ

«Моя країна — Україна» — 30 червня в кінотеатрі «Ліра»

ФОТО З САЙТА KINOMASTER.ORG

Творчий проект «Моя країна — Україна» — це серіал анімаційних фільмів, створених молодими режисерами та аніматорами (художній керівник проекту — Степан Коваль). Серіал створено на студії «Новаторфільм» за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Кожна серія протягом трьох хвилин розповідає відому або забуту казку, історію, легенду з конкретної місцевості України, чи то велике місто, чи маленьке село, поле або море. Мультики, зокрема «Мелітополь», «Козацька дума про Якима, вірігів та царя Клюка», «Башта Беати», «Чорнозем», «Легенда про Святогора» та інші цікаві не лише дітям, а й дорослим, бо вони формують національну свідомість і гордість за нашу країну.