Афiша
КОНЦЕРТ ТИЖНЯ
Рок-оркестр народних інструментів України «НАОНІ» — 20 серпня, Будинок офіцерів (Київ)
Національний академічний оркестр народних інструментів України «НАОНI», представить концерт, у якому виконає всесвітньо відомі... рок-хіти. Нагадаємо, перший виступ цього колективу відбувся у червні минулого року в київському клубі Sentrum. На народних інструментах оркестранти виконали аранжування шлягерів зі світової рок-музики. Композиції Deep Purple, Queen, Dick Dale, Adele, Metallica зазвучали на бандурі, сопілці, цимбалах, електрокобзі, чергуючись із не менш драйвовими традиційними українськими танцювальними мелодіями. Програму було показано також у Львові та Одесі. Публіка була у захваті. 20 серпня у Києві «НАОНІ» представить нову програму та світлове шоу. Цього разу лунатимуть твори з репертуару Guns’N’Roses, AC/DC, Michael Jackson, Bob Marley та Віктора Цоя.
ФЕСТИВАЛЬ ТИЖНЯ
«Німі ночі» — 22 і 23 серпня, Одеса
ФОТО З САЙТА MUTENIGHTSFESTIVAL.COM
На причалі яхт-клубу Одеського морвокзалу відбудеться VI Міжнародний фестиваль німого кіно та сучасної музики «Німі ночі». Цьогорічна програма жанрово розмаїта в музичному плані: у ній представлені рок, джаз, електронна та академічна нова музика. Темою форуму обрано актуальну проблему декомунізації та долі пропагандистського мистецтва. «Німі ночі-2015» продемонструють чотири кінострічки та дві інтермедії, в межах яких буде показано унікальну програму ранньої української анімації 1927—1930 рр. Кінострічки: «В огні народжена» (на фото), (БРСР, 1929) — режисер Уладзімір Корш-Саблін; «Еротикон» (Чехословаччина, 1929) — режисер Густав Махати; «Соціальний розпад» (Греція, 1932) — режисер Татасопулос Стеліос; «Вітер із порогів» (Україна, 1929) — режисер Арнольд Кордюм. Музику до німих кінострічок створили білоруський рок-гурт Re1ikt, чеський гурт Forma, культовий український джазовий піаніст Юрій Кузнєцов та одеський інструментальний ансамбль Artokrats. Організаторами фестивалю є Благодійний фонд імені Івана та Юрія Липи і Національний центр Олександра Довженка.
ВИСТАВА ТИЖНЯ
«Ремонт, чи Реставрація почуттів» — 20 серпня, Малий зал Палацу «Україна»
ФОТО З САЙТА MYDIM.UA
Комедію за мотивами п’єси Рея Куні і Джорджа Чепмена «Ліжко, леді і джентльмени» поставила режисер Надія Ільченко (театр «Тисячоліття»). Це історія про одне подружжя в непростий період їхнього життя, коли пристрасть між чоловіком і дружиною згасла. Як цьому зарадити? Відвідати психолога? Завести коханців? Чи розлучитися? Втім, для Джоанни та Філіпа все в цьому переліку може стати в пригоді, адже вони все ще кохають одне одного. І герої починають з того, що вирішили змінити... інтер’єр своєї квартири. Запрошений дизайнер змінить не лише їхнє житло, а й саме подружжя: Філіп перетворитися зі спокійного та боязкого сім’янина на ревнивого Отелло, а Джоанна стане пристрасною дамою... У виставі грають актори: Сергій Крощенко, Ірина Малигіна, Анатоль Фон-Філандра, Іван Майстренко, Тетяна Лещенко, Аліна Карпенко, Наталія Глоба, Роман Грігіль, Маргарита Савкун та ін.
ВИСТАВКА ТИЖНЯ
Від метафор до буття з натури — Музей українського живопису, Дніпропетровськ
ФОТОІЛЮСТРАЦІЯ З САЙТА I.IO.UA
Ніні в Музеї українського живопису можна побачити дві персональні вистави — абсолютно різні художні світи: Олександр Рєзнік — говорить мовою образів та символів, а Анатолій Жежер — фіксує буття з натури. Вперше експозиції сформовані під кутом зору креативного штриху. Музейний простір дихає сіном, лавандою, сухоцвітами та прикрашений колбочками, як міні-вазочками (від школи флористики Art house). Ідея прикрасити простір музею належить заступнику директора Музею з виставкової діяльності Дарині Юшковій. «Художник повинен розуміти, що він робить мистецтво на століття, а не для того, щоб його роботи сподобалися комусь конкретному в певний момент», — відзначає Олександр Різник. Відомий мистецтвознавець Л. Тверська вважає, що «Анатолій Жежер належить до тих майстрів, творчість яких допомагає людям повернутися у світ природи. Жежер пише як почуває, а відчуває, як живе!». Експозиція працюватиме до 3 вересня.
КНИЖКА ТИЖНЯ
«Бранзолія. Подорожні записки» — Марина Гримич
У своєму новому творі відома письменниця ділиться своїм калейдоскопічним досвідом мандрівника і дослідника історії та культури українців Бразилії. Книжка «Бранзолія» в жанрі non fiction надрукована у видавництві «Дуліби». Саме слово «Бранзолія» насправді означає «Бразилія» — так цю архетипову екзотичну країну називали перші українські переселенці ще в дев’ятнадцятому столітті. Якраз про життя цих українських бразильців, а ще про їхню історію, культуру й розповідає книжка Марини Гримич. Хоч сьогодні серед представників нашої діаспори у Бразилії є такі постаті, як видатна поетеса, прозаїк, перекладачка і дослідниця літератури Віра Вовк, загалом обличчя тамтешньої української громади визначали люди іншого роду діяльності. Головним чином — галицькі селяни, котрих запрошували освоювати незаймані землі Південної Америки. Багато в чому вони навіть зберегли свою культуру і мову, змішавши західні діалекти з португальською та іншими мовами й навчивши будувати хати з не дуже вдячних тропічних порід дерев усіх, хто зацікавився цією справою. Тож на українцях — чимала частка не лише заслуги в освоєнні далеких земель Бразилії, а й відповідальності за нищення бразильських екосистем. Дійшли до нас і кумедні подробиці та легенди з життя перших поселенців — наприклад, розповідають, що декого із селян Галичини, яка на той час входила до складу Австро-Угорської імперії, агітували виїхати туди під приводом, буцімто запрошує їх у далеку країну принц Рудольф (на той момент загиблий), і там на них чекає вільне й сите життя, а на додачу — мавпи-раби... «Бранзолія» стане цікавою як для прихильників наукового підходу, так і для тих читачів, для яких головне — відчути дух і настрій описаних країв. У дизайні обкладинки використано фотокопії картини Г. Шнепера із міста Понта-Ґросса (Бразилія), яка прикрашає вітальню головної будівлі Інституту катехиток серця Ісусового (м. Прудентополіс).
