АРТ-МОЗАЇКА

СВІТ ЖІНКИ

Лілія Золотоноша представила читачам п’яту збірку віршів «Хочу до тебе». Літературний вечір пройшов у Національній спілці письменників України. «Жіночий світ такий же примхливий, як і саме життя — саме про це вірші Лілії Золотоноші», — вважає літературознавець Анатолій Ткаченко. Ім’я молодої поетеси з Миколаєва відоме за межами її малої Батьківщини. На вечорі в Києві автор декламувала свої вірші, які дуже уважно слухала публіка, і складалося враження, немов гортаєш дівочий щоденник, в якому усе потаємне втілюється в слова, слова — у риму, а рима — у вірші.

— Мені дуже важко було виступати одночасно в ролі редактора, критика та автора передмови збірки, — розповів письменник Василь Довжик. — Ми працювали з Лілією над збіркою в дуже короткий термін, деякі вірші переписували тричі — то я, то вона. Незважаючи на те, що це вже п’ята її книга, я бачу, що вона все своє життя пише єдину книгу — книгу кохання та любові. Її поетичні рядки наскрізь пройняті інтимною реальністю, показом ілюзорності жіночої душі, сповнені якоїсь недомовленості.

Поезія Золотоноші напрочуд легка, з неї виблискує внутрішнє світло, віє теплом душі. Письменник Василь Шкляр написав так: «Сила поезії пані Золотоноші — в стриманості, попри могутній творчий темперамент. Це дає змогу їй створювати поезії великої напруги».

— У своїх віршах мені хочеться відтворити бачення жіночого світу, показати, як болить жіноча душа, — зізнається поетеса. — Я хочу сказати, що саме жінка — це та дихаюча клітинка Всесвіту, яка кожного разу наново відтворює його. Жінка сама режисер свого театру...

ФАНТАЗІЇ ТА ПРИТЧІ IГОРЯ ГОРІНА

У київській галереї «Срібні дзвони» проходить персональна виставка львівського художника, на якій Ігор Горін представляє живопис та графіку. Його роботи виконані в різній техніці — дві рівноправні частини цілісної та гармонійної системи (невипадково збігаються навіть назви — є «Птахолов» живописний і графічний). Проте визначити — без підписів — ці частини, як такі, що належать одному творцеві, було б, мабуть, не так просто. Графіка — найдивовижніше переплетення образів і символів — причому переплетення і композиційне, і смислове («Миша та господар», «Подорож», «Час пити чай», «Дерево життя»). Живопис — життєві притчі, які нагадують про Пітера Брейгеля-старшого (тим більше, що і костюми немов із Північного Відродження), герої яких — розумні, безглузді, мудрі, жорстокі, мрійливі («Шахісти», «Мандрівник», «Дівчинка», «Хор», «Той, хто читає», «Той, хто пише»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.