Дмитро Кримов: «Ось він, справжній театр»!

В урочистій церемонії  брав участь відомий  російський художник, сценограф, театральний режисер і педагог Дмитро Кримов (син легендарного режисера Анатолія Ефроса та відомого театрального критика Наталі Кримової). «У цей безумний час, коли мене, росіянина,  охоплює сором,  через події на сході  України, ви встановлюєте пам’ятну  дошку        людині, яка народилася в Харкові, але довгий час жила в Росії. Я не можу уявити, щоб сьогодні в Москві сталося щось подібне, щоб там ушанували пам’ять українського режисера, навіть якщо б він народився в Росії. Цей жест пам’яті  підтримує в мені надію, що все стане на свої місця...», — зізнався Д.  КРИМОВ.

Ініціатива відкриття меморіальної дошки А.Ефросу належить групі ентузіастів на чолі з актором-аматором Анатолієм Андрєєвим і його дружиною Валентиною. Саме вони, за основною професією люди, далекі від театру,  роки два тому спалахнули ідеєю  увічнити пам’ять знаменитого режисера, якому сучасне мистецтво зобов’язане пошуками нової образності, неголосною, але проникливою  інтонацією, інтелігентністю режисерського стилю, перенесеного з життя  на сцену.  Проживши трохи більше шістдесяти (сьогодні Ефросу минуло б 90 років), Анатолій Васильович залишив після себе цікаві вистави, фільми і телепостановки, до яких і сьогодні не послабився інтерес професіоналів театру і відданих цінителів сценічного мистецтва.

Це стало зрозуміло   під час зустрічі Д.А.Кримова зі студентами театрального відділення Харківського університету мистецтв ім.  І.Котляревського.  Театральний сценограф, художник і режисер (до цього фаху він увійшов уже після смерті батька), Дмитро Анатолійович не ділився з ними «таємницями» театральної майстерності, бо услід за Пітером Бруком вважає, що насправді «таємниць немає». Тобто рецептів, за якими можна поставити добру виставу, як за кулінарною книгою приготувати смачну страву. Проте,  Дмитро Анатолійович підніс для науки майбутніх артистів і режисерів книги із записами репетицій А.В. Ефроса, відео  поставлених ним телевистав і  передач за участю Н. Кримової.

Середнє покоління сьогоднішніх режисерів і акторів вчилося на книгах Ефроса «Репетиція — любов моя», «Професія — режисер».   А те, що молоде покоління сьогодні не байдуже до творчості Ефроса,   показав фільм Єлизавети Кешишевої про життя і творчість метра режисури за участю його колег, вітчизняних і зарубіжних шанувальників.

З прикладами з творчої практики Дмитра Кримова теж було цікаво познайомитися. Майже кожен із них стосувався тих больових точок дня сьогоднішнього, які і на сцені спроможні зачепити глядача за живе, змусити його роздумувати. Навіть у класичній п’єсі, вважає Кримов,  можна почути живу інтонацію людей, які і сьогодні не згодні з громадянським раболіпством,  нав’язаними стереотипами суспільної свідомості. Особливо якщо йдеться про такі великі п’єси, як «Гамлет» Шекспіра.

Дмитро Анатолійович розповів, як після смерті опозиційного політика РФ Бориса Нємцова вони з друзями попрямували  до   місця вбивства, щоб покласти квіти. А поруч, ніби як знущання, у Москві йшло народне гуляння, а популярна співачка  горлала пісню «Виновата ли я?».  «Ось він, справжній театр, дійсний драматизм! Тільки як усе це перенести на сцену, зробити театральною подією, — запитує режисер, — кожен це має робити по-своєму».