Гімн свободі
Легендарний балет «Спартак» чотири десятиліття прикрашає афішу Національної опери України!
Видатний український хореограф, народний артист України, лауреат Шевченківської премії Анатолій Шекера (1935 - 2000 рр.) сорок років тому поставив на столичній сцені балет «Спартак» Арама Хачатуряна, який і до сьогодні йде при незмінних аншлагах.
Вперше постановку «Спартака» Анатолій Федорович здійснив на сцені Львівського театру опери та балету. А ставши головним балетмейстером Київської опери, Анатолій Шекера у всій потужності задуму знову звернувся до цього твору Арама Хачатуряна, поставивши героїчний балет у 1977 році. Монументальні і символічно лаконічні декорації до вистави створив видатний художник Федір Нірод.
До теми боротьби пригноблених рабів за своє визволення зверталися і літератори, і кінематографісти. Ідея створення балету належала відомому театрознавцеві Миколі Волкову, який ще в 1930-ті розробив лібрето. Однак мало хто бачив можливість хореографічного втілення теми, вважалося, що жанр історичної хроніки протипоказаний балету. Не маючи фактично жодних прикладів того, якою могла б бути музика в ті далекі часи, композитор мав створити історично переконливе музичне полотно, що малює глибоку ретроспективу.
ВИСТУПАЮТЬ ОЛЕНА ФІЛІП'ЄВА (ЕГІНА) І ЯН ВАНЯ (КРАСС)
Арам Хачатурян писав: «Музику «Спартака»я створював, як і композитори минулого, коли вони зверталися до історичних тем: вони сприймали їх через призму власного художнього світогляду і розповідали про історичні події, зберігаючи свій почерк, свою манеру письма».
Головною особливістю його музики була яскрава театральність, видовищність, які і привабили найкращих хореографів того часу - Леоніда Якобсона, Ігоря Моїсеєва, Юрія Григоровича, Вахтанга Вронського.
Коли готувалася київська постановка, Арам Ілліч брав у ній безпосередню участь, разом з балетмейстером і диригентом-постановником, легендарним Олегом Рябовим створюючи оригінальну редакцію балету. Із співтворчості трьох талантів народилася вистава, що не застарілаупродовж чотирьох десятиліть. Привертає глядача яскрава образність музики і танцю, що своєю особливою, але абсолютно зрозумілою мовою розповідає історію, знайому з дитинства з уроківу школі, міфів і легенд Стародавньої Греції, за романом Джованьолі.
Сильні - високі і низькі людські пристрасті - кохання і холодний розрахунок, боротьба за свободу одних і зверхнє честолюбство інших, вірність і зрада, прагнення до справедливості і віроломство - роблять античний сюжет сучасним і злободенним.
ЕТРУСЬКИЙ ТАНЕЦЬ З БАЛЕТУ «СПАРТАК»
Композиція балету побудована на монологах героїв, ліричних адажіо, епічних картинах боротьби за свободу. У центрі - два герої, дві протиборчі сили - Спартак і Красс, Рим рабів і Рим володарів. Історично обумовленапоразка Спартака - за ідеєю становить його духовну перемогу.
Драматичні контрасти, на яких будуються сцени протиборчих таборів, будь то батальні або ліричні, утворюють напружене, захоплююче сценічне видовище. Сила людського духу, що розбиває окови принизливого рабства, актуальна в усі часи, знаходить відгук у небайдужих серцях.
За чотири десятиліття у виставі виступили десятки блискучих танцівників, серед яких зірки українського балету: Євген Косменко, Вадим Федотов, Анатолій Козлов, Костянтин Костюков (Спартак), Людмила Сморгачова, Елеонора Стебляк, Тетяна Таякіна (Фрігія), Валентина Калиновська, Алла Лагода, Раїса Хилько, Ніна Семизорова (Егіна), Валентин Ковтун, Віктор Литвинов, Валерій Некрасов, Микола Прядченко, Максим Мотков (Красс) та ін.
В ювілейнійвиставі головні партії натхненно виконали нинішні солісти театру, лауреати Премії Анатолія Шекери, яка була заснована разом зі щорічним фестивалем його вистав, - Дмитро Чеботар (Спартак) і Ольга Голиця (Фрігія), які забарвили свої технічно складні ролі теплими фарбами щирості, передавши тим самим глибоку драму людських почуттів, принесених на вівтар боротьби за загальнолюдські цінності. Жорстокого Красса блискуче танцював Ян Ваня, а в партії підступної Егіни - неперевершена Олена Філіп'єва, перший лауреат Шекерівської премії, яка починала своє творче сходження під пильним оком Анатолія Федоровича, а сьогодні разом з «берегинею» творчої спадщини видатного хореографа Елеонорою Михайлівною Стебляк (вдова А.Ф.Шекери) допомагає тримати його вистави на висоті і в чистоті авторського задуму.
Author
Лариса ТарасенкоРубрика
Культура