Головні події березня у Національній філармонії України

Березень у програмах філармонічних концертів насичений творами української музики, де буде чимало прем’єр. Зокрема, цього місяця філармонія ініціює свій перший поетично-музичний проєкт, присвячений осмисленню теми війни. Також стартує новий інтерактивний формат концертів для наймолодших слухачів, дітей від 3-х до 5ти років.

«За Україну помолюсь». Володимир Зубицький. Авторський концерт – 4 березня, 18.00

Володимир Зубицький – класик сучасної української музики. Від 1995 року він живе й працює в Італії, але постійно повертається в Україну для тих чи інших творчих проєктів. Своє 70-річчя маестро відзначить у Києві. На ювілейному концерті прозвучить світова прем’єра хорової симфонії Зубицького «Пливе кача» («Молитва за Україну») на вірші Тараса Шевченка, Олександра Кониського, народні та канонічні тексти. Володимир Зубицький виступить як композитор, диригент і баяніст. У концерті беруть участь Національний президентський оркестр та Народна хорова капела імені Павла Чубинського.

Казадезюс, Родін, Сокачик. Ансамбль «Київські солісти» – 6 березня, 18.00

Центральна подія виступу «Київських солістів» під орудою диригента Сергія Голубничого – прем’єра Концерту для скрипки і камерного оркестру сучасного українського композитора Олександра Родіна. «Твір було написано незадовго перед війною, – каже автор. – Починається він з імітації оркестром звуків сирен. У драматургії є відчуття тривоги, тієї, яку людина несе із собою в укриття під час бомбардувань, і взагалі все те, що ми пережили у перші місяці війни. Твір виявився пророчим». Соліст – Юрій Стьопін (скрипка). Крім музики французького композитора ХХ століття Анрі Казадезюса, у програмі концерту – твір ще однієї української композиторки, Ренати Сокачик, «Corali sbagliati» для струнного оркестру.

«Крапля за краплею». Київський камерний оркестр – 11 березня, 18.00

Попри нерекомендовані іноземним музикантам гастролі в Україні, диригент Міхеїл Менабде, що мешкає у Відні, знову приїздить до Києва з концертом. У програмі виступу з Київським камерним оркестром – дві прем’єри: «Крапля за краплею» українсько-нідерландського композитора Максим Шалигіна та «Kommos 2022» киянина Олега Безбородька. Крім прем’єр, у програмі – музика Семеюла Барбера, Войцеха Кіляра, Арво Пярта та Валентина Сильвестрова.

«Слово – зброя!». Поетична меса до Дня українського добровольця – 13 березня, 18.00

Анатолій Матвійчук, чия поезія в основі дійства, визначає його жанр як поетична меса. Її лейтмотивом – є тема війни у всіх її вимірах, що змінюється темою надії та віри у світле майбутнє нашої країни. У колаборації з українськими композиторами й виконавцями Віктором Криськом (клавішні), Михайлом Шведом, Кирилом Стеценком (скрипка), Віктором Мацко (ударні) працюють майстер художнього слова Анатолій Паламаренко, поет, композитор, співак, публіцист Анатолій Матвійчук, артистки філармонії Надія Агєєва-Швед (авторка й режисерка проєкту), Наталія Насікан (художнє слово), Ганна Семець (вокал і художнє слово). Відеоконтент – Анастасія Крисько.

Музика українських композиторів. Ансамбль «Київська камерата» – 16 березня, 18.00

Серед імен чотирьох яскравих і самобутніх постатей, Валентин Сильвестров, Юрій Ланюк, Олег Безбородько, представлених у програмі концерту, чи не найменш знане й чи не найбільш недооцінене як за життя композитора, так і тепер, – ім’я Володимира Загорцева (1944 – 2010). Учень Бориса Лятошинського і учасник мистецької групи «Київський авангард», Загорцев єдиний серед колег залишився вірним авангардному напрямку своєї творчості. У камерних концертах композитора найбільшою мірою проявився ліричний талант митця. У виконанні «Київської камерти» під орудою диригента Олега Маринченка прозвучить Перший камерний концерт для флейти, арфи й струнного оркестру, написаний 1981 року.

«Квест-концерт з кроликом Філармоном». Інтерактивний проєкт для дітей 3-5 років – 19 березня, 12:00

Новий формат проєкту передбачає інтерактивне спілкування з дітьми. Малечу зустрічатимуть Кролик Філармон, Професорка, Принцеса і злий чарівник. Разом із ними діти відчують себе композиторами і диригентами, під музику задумають бажання і у фіналі отримають солодкий подарунок. Протягом квест-концерту, що триватиме близько години без антракту, дітки познайомляться  з музичними інструментами, послухають маленькі музичні твори і вивчать пісеньку про песа Патрона.

Бетховен, Косенко. Національний симфонічний оркестр України – 22 березня, 18.00

Поруч із музикою Людвіга ван Бетховена у програмі концерту – твір українського класика ХХ століття Віктора Косенка. У пострадянській свідомості образ цього композитора майже повністю позбавлений самобутності: музикант постає ледь не сліпим послідовником російських композиторів Скрябіна й Рахманінова. Але це не так. Косенко – оригінальний талановитий композитор, представник неокласичного напрямку української музики. Цикл «Одинадцять етюдів у формі старовинних танців» для фортепіано, створений упродовж 1927-1929 років, – яскравий зразок українського неокласицизму. Цей твір в оркестровці Леоніда Бильчинського і прозвучить на концерті.

Моцарт, Вагнер, Польова. Київський камерний оркестр – 25 березня, 18.00

У програмі концерту Київського камерного оркестру під орудою диригентки Наталії Пономарчук, крім музики Вольфганга Амадея Моцарта та Ріхарда Вагнера, – твір сучасної української композиторки Вікторії Польової. «Langsam» створено на початку 1990-х. Твір існує у двох авторських версіях: для струнного і великого симфонічного оркестру. Тут Польова продовжує традиції Малера – це тихий плин повільної музики разом із непоказною зовнішньою, втім, потужною внутрішньою оркестровою силою.

«Квартети: Бетховен, Лятошинський». Nota Bene Chamber Group – 30 березня, 18.00

Музиканти камерного альянсу Nota Bene Chamber Group під егідою Національного будинку музики представлять Восьмий струнний квартет Людвіга ван Бетховена та Третій – Бориса Лятошинського. Цей квартет Бетховена, створений на замовлення українського мецената Андрія Розумовського, – один із найбільш «українських» камерних творів німецького класика, де автор цитує мелодії українських народних пісень. Натомість Третій квартет Лятошинського є чи найбільш «прозахідним» у ранній творчості українського композитора-модерніста, тут митець продовжує австро-німецьку традицію музичного експресіонізму.