Коротко / КУЛЬТУРА

Справляємо весілля

Вийшла унікальна антологія автентичної музики.Фольклорний проект «Моя Україна. Берви» поповнився новою збіркою — «Українське весілля» (на двох компакт-дисках). Музичний матеріал зібрано майже з усіх етнографічних зон розселення українців— Наддніпрянщини, Полісся, Волині, Галичини, Карпат, Підляшшя, Кубані, Степової зони... Пісні вибудовано за сценарієм традиційного весільного обряду — від заручин до випровадження гостей. (Як відомо, українське весілля кінця ХІХ — початку ХХ століть — це кількаденна обрядово-драматична феєрія). На першому СD представлено початкову частину народної драми. (Вперше весільна музика звучала на заручинах). На другому ж — розпал самої церемонії: посад молодих, покривання нареченої та її переїзд у дім чоловіка, взаємні дарування між двома родами... Деякі із записаних пісень прозвучали наживо — у виконанні аматорських жіночих ансамблів із рівненської глибинки і гуртів «Гуртоправці», «Бабський козачок», «Дружки»... Таке міні-дійство відбувалося у Музеї Івана Гончара. А експозиція обрядової весільної атрибутики (вбрання, посуд, раритетні фото, предмети побуту, музичні інструменти), що, до слова, триватиме до середини листопада, додала цьому особливого колориту.

Проект «Моя Україна. Берви» мистецьке агентство «Арт-Велес» здійснює вже давно. А з 2006 року — спільно із Міжнародним благодійним фондом «Україна 3000». «Моя Україна. Берви» має три основні напрями, — зазначає продюсер Тарас Грималюк, — видання дисків з автентичною народною музикою (серії: історико-етнографічні регіони України, жанри музичного фольклору, кобзарсько-лірницька традиція), здійснення експедицій та перезапис і врятування фольклорних архівів. На сьогодні видано вже десять СD (всього їх планується 30, що буде своєрідною музичною енциклопедією української традиційної музики). Здійснено багато експедицій, під час яких записано понад 300 годин музики. Зацифровано в архіві приблизно півтори тисячі годин традиційної народної музики, а загалом її в нашому архіві близько 30 тисяч одиниць, тобто 30 тисяч пісень, награвань, розповідей...» Отож, далі буде.

Половина накладу «Українського весілля» (а це — дві тисячі копій), за словами голови наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Катерини Ющенко, буде передано до музичних шкіл і училищ, а також університетів, де є кафедри фольклору. Решта потрапить у продаж, а виручені кошти підуть на організацію нових експедицій, повідомляє Надія ТИСЯЧНА, «День».

«Мелодія» на двох

У Будинку актора відкрилася виставка робіт двох відомих київських художниць, Таміли та Іванни Московок, матері та дочки. Називається вона — «Мелодія». Декоративні композиції Іванни Московки тонко стилізовані під сецессіон (один із варіантів модерна). У той же час, їх своєрідним «продовженням» стають дуже святкові, і навіть якісь казкові за настроєм фантазії на теми Ренесансу («Мелодія»). Молода художниця створює також пейзажі (один з улюблених її мотивів — весняні дерева в пишному цвіту), портрети (в тому числі костюмовані — «венеціанські» — піднесено-символічні) і натюрморти (квіти). Таміла Московка свої букети вміщує у світ-храм, повний світла і радості. Її пейзажам, привезеним з подорожі Хорватією, властиві космічна безмірність, і в одночасно затишність. Експозиція вийшла витриманою в одній тональності. Безумовно, художниці нерідко звертаються до близьких сюжетів. Їм в однаковій мірі властива яскрава і, в той же час, вишукана декоративність. Але одночасно, кожна з них абсолютно оригінальна і самодостатня. Таким чином, гармонійне взаємне «витікання» їхньої живописної манери утворює справжню «Мелодію», повідомляє Оксана ЛАМОНОВА, фото автора.

Штірліц — бренд, і його запатентують

Сім’я актора В’ячеслава Тихонова планує запатентувати образ Штірліца з серіалу «17 миттєвостей весни», повідомляє lenta.ru, посилаючись на «КП». Приводом до такого рішення стала реклама телесеріалу «Ісаєв», про молодість радянського розвідника, в якій використано кадри з В’ячеславом Тихоновим з картини 1973 року. До актора ніхто не звертався відносно використання його образу в проекті, що не має до нього жодного відношення, — заявили дружина і дочка Тихонова. Також обурення рідних Тихонова викликало існування в Росії двох ресторанів «Штірліц», в оформленні яких використовуються портрети артиста в образі Штірліца. А у разі реєстрації образу Штірліца як бренда, актор буде отримувати дивіденди за використання свого зображення.

Незадоволеною з приводу появи реклами залишилася і вдова композитора Мікаеля Тарівердієва Віра. За її словами, керівництво телеканалу «Росія», на якому нині транслюється серіал про молодість Штірліца, не питало дозволу на використання музики композитора, що звучала в «17 миттєвостях весни». Віра Тарівердієва зазначила, що до творців серіалу «Ісаєв», у якому також використані твори її чоловіка, у неї претензій немає, оскільки режисер проекту Сергій Урсуляк уклав з нею договір, а в титрах автором музики вказаний саме Тарівердієв.

Нагадаємо, 16-серійний телевізійний серіал «Ісаєв» розповідає про перші завдання розвідника Максима Ісаєва, якому в майбутньому належить стати штандартенфюрером СС Максом Отто фон Штірліцем. Серіал базується на декількох творах Юліана Семенова, його дія розгортається в 1920-х роках. Роль Максима Ісаєва зіграв Данило Страхов.

До речі, за романами, які було взято за основу «Ісаєва», вже знято фільми. Картина за твором «Пароль не потрібен» вийшла в 1967 році. Роль Всеволода Владимирова, що згодом став Максимом Ісаєвим, у ній зіграв Родіон Нахапетов. 1975 року на екрани вийшла картина «Діаманти для диктатури пролетаріату», в якій у ролі радянського розвідника знявся Володимир Івашов.