Коротко / КУЛЬТУРА

Вічні «Миттєвості»

Для будь-якого жителя країн СНД, який хоч трохи застав радянську епоху, є певні сакральні імена та назви, такі собі священні загальнодержавні символи. Одне з них, безсумнівно, — легендарний серіал «Сімнадцять миттєвостей весни». Сьогодні славнозвісна історія про невловимого Штирліца знову в центрі уваги: режисеру серіалу, Тетяні Ліозновій, виповнилося 80 років. Ліознова — не з тих, кого прийнято називати геніями кінематографа. Вона швидше масовий, — у прямому значенні слова — народний режисер. Адже і «Сімнадцять миттєвостей весни», і «Три тополі на Плющисі» побили всі радянські рекорди за захопленими оцінками критики та за довговічністю любові глядачів. Тетяна Ліознова народилася в Москві. У 1949 році вона закінчила режисерський факультет ВДІКу, де займалася в майстерні Сергія Герасимова та Тамари Макарової. Кілька років працювала асистентом режисера у фільмах свого вчителя, беручи участь у створенні партійних блокбастерів «Молода гвардія», «Таємнича знахідка», «Земля і люди». А першою самостійною роботою Ліознової став фільм «Пам’ять серця», що вийшов у 1958 році. Цю стрічку вона зняла за сценарієм, написаним за участі Тамари Макарової, яка зіграла в ній одну з головних ролей. Ліознова стала кумиром завдяки ліричній картині «Три тополі на Плющисі», в якій головні ролі блискуче виконали Тетяна Дороніна й Олег Єфремов, та яка досі користується глядацькою любов’ю. Проте ім’я Тетяни Ліознової насамперед нерозривно пов’язане з телевізійним фільмом «Сімнадцять миттєвостей весни», поставленим за однойменним романом Юліана Семенова. Картина прославила режисера, а акторські роботи В’ячеслава Тихонова, Ростислава Плятта, Леоніда Броньового, Олега Табакова, Євгена Євстігнеєва стали одними з найбільш значущих у їхній творчості. На початку 1980-х років виходять два інші фільми Ліознової, різні за жанром, але прихильно прийняті пресою та публікою: виробнича телевізійна драма за п’єсою Олександра Гельмана «Ми, нижчепідписані» з зірковим акторським складом (Юрій Яковлєв, Олег Янковський, Леонід Куравльов, Клара Лучко, Ірина Муравйова), та музична картина «Карнавал». Крім того, Тетяна Ліознова викладала у ВДІКу. Попри те, що режисер давно вже не випускала нових стрічок, про неї пам’ятають і надсилають їй сотні вітальних телеграм з усієї території колишнього СРСР.

На хвилях попси

Новина, яка може здивувати і цінителів серйозного кіно, і шанувальників попси: відома британська група «Pet Shop Boys» розпочала в понеділок у Берліні запис нового музичного супроводу до класики радянського кіно, фільму «Броненосець «Потьомкін» геніального режисера Сергія Ейзенштейна. Про це повідомив у німецькій столиці продюсер британського дуету Свен Хельбіг. Запис проводять спільно з симфонічним оркестром Дрездена. Передбачається, що цей незвичайний проект учасники дуету, Нейл Теннат і Кріс Лав, уперше представлять громадськості 12 вересня на Трафальгарській площі в Лондоні. Музиканти розглядають можливість виступів також у Москві, Берліні та Дрездені, проте точних домовленостей стосовно цього ще немає. Як відзначив продюсер, це буде «третій саундтрек» до «Броненосця «Потьомкіна», знятого в 1925 році. «Pet Shop Boys» серйозно ризикують: адже їм мимоволі доведеться змагатися з великими попередниками. Музику до шедевра Ейзенштейна, беззастережно визнаного кращим фільмом усіх часів і народів, писали Дмитро Шостакович (його саундтрек на сьогодні найвідоміший), а також Едмунд Майзель. Утім, «Pet Shop Boys» здатні впоратися з таким складним завданням — адже серед колег по цеху Теннат і Лав виділяються надзвичайним, як для естрадних співаків, інтелектуалізмом і непоганим смаком.

Нашестя варварів

Невідомий вандал сплюндрував знаменитий Фонтан бджіл у центрі Рима, відбивши голову в однієї з трьох комах. За даними італійської поліції, ушкодження помітив один із перехожих, житель італійської столиці, який повідомив про це правоохоронним органам. Фонтан бджіл — із символами фамільного герба сім’ї Барберіні — було створено в 1644 році найвидатнішим скульптором й архітектором Італії ХVII століття Лоренцо Берніні та встановлено поблизу столичної площі Барберіні та вулиці Венето. Цього літа в Італії справжня епідемія варварства. Невідомі хулігани руйнують і спотворюють безцінні архітектурні пам’ятки. Так, два тижні тому в Римі частково розбили три статуї на сходах, що ведуть до ландшафтно-архітектурного парку Вілла Боргезе. А в центрі Венеції наприкінці червня було пошкоджено мармурову капітель ХV століття однієї з колон Палацу дожів на площі святого Марка, у двох статуй церкви Реденторе відбили руки, знищили невелику скульптуру Мадонни та пошкодили фігуру cвятого Петра поблизу церкви цього святого, побудованої в ХIV столітті. Італійські карабінери по гарячих слідах затримали у Венеції вандала, який для своїх руйнівних дій користувався молотком. Судячи з усього, арешт відбувся завдяки показанням кількох свідків і активності звичайних італійців. Раніше керівник служби охорони історичних і художніх пам’яток Венеції Джорджо Россі звернувся до всіх жителів міста і туристів із проханням негайно повідомляти правоохоронним органам про все, що пов’язане з актами вандалізму, і закликав їх за першої нагоди допомогти затримати небезпечного руйнівника. Ним виявився психічно хворий чоловік приблизно сорокарічного віку, котрий проживає у Венеції. Місцеві журналісти також дізналися, що його не арештували, а супроводили до спеціалізованого медичного закладу. А один із найбільш сумнозвісних актів вандалізму в Римі стався в серпні 1997 року, коли відбили хвіст в одного з тритонів у Фонтані чотирьох рік Берніні на площі Навона, повiдомляє Дмитро ДЕСЯТЕРИК , «День».