Коротко / КУЛЬТУРА

Анатолій Дністровий нещодавно видав свою третю книжку «На смерть Кліо» (Київ, «Смолоскип», 1999), повідомляє кореспондент Дмитро ГЛАМАЗДА. До неї увійшли його поетичні твори та переклади віршів Яна Кохановського, Вітезслава Незвала, Алеся Рязанова, Готфріда Бенна, Пауля Целана та інших поетів, творчість яких близька духу поезій самого Анатолія Дністрового — естетизацією розчленованих тіл та поетизацією мазохістського жаху в передчутті покарання (чи то Страшного суду). Юрій Бедрик, автор передмови, частково пояснює звернення Дністрового до цієї поетичної традиції його переконанням в тому, що людину треба лякати. Можливо, звідси і назва «На смерть Кліо». Пророкуючи загибель історії, автор прагне навести жах на істерично-історичну свідомість своїх сучасників, що понад усе прагнуть залишити свій слід у історії. Кліо вмерла. Історії не буде. Буде смерть і сморід. Про це нові поети складуть свої вірші або, ймовірно, просто процитують Анатолія Дністрового.