Подорож слідами бойчукістів

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зробили проект про представників славетної художньої школи.

В експозиції виставки «Плеяда бойчукістів» – документи, листи, ескізи робіт Михайла Бойчука та його учнів. Вперше ця спадщина представлена настільки комплексно: даних про митців мало, і вони дуже розрізнені. Справа у тім, що наприкінці 1920-х років бойчукізм потрапив в опалу радянського режиму. Тож, деяких художників, включно із фундатором течії, розстріляли, а їх твори знищили.

«Ми не можемо говорити про Бойчука окремо від його школи. Він працював разом з учнями, навіть деякі роботи вони підписували “Майстерня Бойчука”», - розповідає науковий співробітник ЦДАМЛМ Оксана Олійник. Саме учні Бойчука зберегли дещо з його спадщини, насамперед, ескізи робіт. Радянська влада знищила три етапні твори Михайла Бойчука: розписи Луцьких казарм у Києві, фрески у санаторії імені ВУЦВК в Одесі та розписи Червонозаводського театру в Харкові. Начерки та чорно-білі фотографії цих фресок є на виставці у Центральному архіві-музеї.

Падалка "Свято урожаю", варіант ескізу, 1932-1933, фотокопія

Герої бойчукістів – «радянські люди», перш за все, селяни. Втім, митців звинувачували, що червоноармійців вони малювали «неправильно», як апостолів. «Сучасники писали, що у санаторіях, які розписували бойчукісти, «гарно, як у церкві». Тож, художники створювали певний сакральний простір», - зауважує Оксана Олійник.

Деякі представники школи врятувались від репресій у Москві – так вийшло з мисткинею Оксаною Павленко. У 1960-70-х роках з художницею спілкувалися дослідники, вона стала основним джерелом інформації про бойчукістів. Цікаві листи Оксани Павленко зі спогадами, що представлені на виставці у ЦДАМЛМ. Так, художниця пише, що Бойчук неохоче брав в учні жінок – вважав, що згодом ті вийдуть заміж і закинуть мистецтво.

Фотокопія роботи учнів Бойчука, 1920-1930

Твори бойчукістів і сьогодні під загрозою знищення. Під час підготовки виставки до Центрального архіву-музею звернулись представники Новокаховського товариства охорони культурної спадщини. Активісти надіслали фотографії будинків, які у 1950-і роки оздоблював послідовник Бойчука Григорій Довженко. Оксана Олійник розповіла: «У центрі Нової Каховки хочуть знести старі будівлі з оздобленнями Довженка, аби збудувати щось нове. Представники місцевого товариства охорони культурної спадщини прагнуть зберегти ці роботи і привертають до проблеми увагу спільноти».

Свого часу бойчукісти вразили Європу, де їх творчість назвали неовізантизмом. Сам Бойчук вчився і працював у Польщі, Німеччині, Франції – частина його документів і творів зберігається там. Також бойчукісти колосально вплинули на українське мистецтво. Художні роботи Михайла Бойчука, його учнів Василя Седляра і Онуфрія Бізюкова є в експозиції Національного художнього музею України. З ідеями школи перегукується творчість шістдесятників, сьогодні вони надихають студентів Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Седляр "У школі лікнепу", малюнок 1924-1925, відбиток

«Спочатку хотіли представити на виставці і роботи студентів інституту імені Бойчука, але не вийшло. Ця молодь «вариться» у темі, досліджує ритміку монументального живопису. Мистецтвознавці також цікавляться бойчукістами, але персоналії цих художників ще не розкручені. Треба розповідати про бойчукістів, популяризувати їх спадщину. Це – самобутня українська школа з багатими європейськими традиціями», - переконана Оксана Олійник.

Виставка «Плеяда бойчукістів» триватиме у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України у Києві до 6 лютого.

Текст Марії ПРОКОПЕНКО, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»