Помер Бернардо Бертолуччі

Бернардо Бертолуччі відомий такими легендарними картинами, як "Останнє танго в Парижі" з Марлоном Брандо, "Двадцяте століття" і "Конформіст"...

Кінорежисер помер від хвороби у своєму будинку в Римі, пишуть місцеві видання. Представник режисера сказав Бі-бі-сі, що Бертолуччі боровся з раком.

Бернардо Бертолуччі – володар "Оскара", "Золотого глобуса" й інших престижних премій. У 2014 році за внесок у боротьбу за права людини на саміті лауреатів Нобелівської премії Бертолуччі вручили Премію миру.

Його фільми, які часто зачіпають вельми провокаційні теми, в особливій візуальній естетиці досліджують проблеми часу. Так, у майже тригодинному епосі "Останній імператор" режисер розповідає про життя і смерть останнього китайського імператора, у драмі "Конформіст" вивчає сутність фашизму, а в оді "Мрійники" оспівує політичну та сексуальну революцію.

У його картинах вигадливо поєднується властиве постмодернізму міфічне та масове, а також помітно вплив літературних традицій, що недивно, оскільки режисер вийшов із літературної родини та сам був зокрема й поетом.

Уперше Бернардо Бертолуччі отримав публічне визнання ще до повноліття: він випустив поетичну збірку "У шуканні загадки", за яку був нагороджений престижною премією Віареджо. Перший фільм він зняв у 1962 році: це була кримінальна драма про вбивство повії під назвою "Кістлява смерть".

У 1968 році у фільмі "Партнер" Бертолуччі переосмислив повість Федора Достоєвського "Двійник". Він працював над сценарієм культового вестерну Серджіо Леоне "Одного разу на Дикому Заході", який вийшов на екрани в тому самому році.

Всесвітня популярність прийшла до режисера в 1970 році з фільмом "Конформіст" за однойменною повістю Альберто Моравіа, що розповідає про слухняність і покору в контексті фашистського режиму. Великий успіх мала і картина "Останнє танго в Парижі" 1972 року, де головні ролі виконали Марлон Брандо та Марія Шнайдер. Цей фільм отримав номінацію на "Оскар" і "Золотий глобус".

У 1980-х роках Бертолуччі переїхав до Англії, де ненадовго відійшов від італійської тематики та зняв у 1987 році "Останнього імператора" – стрічку, яка одержала дев'ять "Оскарів", зокрема як найкращий фільм року. Східну тему він продовжив у 1993 році фільмом "Маленький Будда", що адаптивно переказує західній аудиторії постулати буддизму.

У 1995 році його стрічку "Краса, що вислизає" з Лів Тайлер у головній ролі було номіновано на "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю.

Бертолуччі неодноразово нагороджували за внесок у мистецтво на Венеціанському та Канському кінофестивалях. У 2013 році він отримав зірку на голлівудській Алеї слави.