Перейти до основного вмісту

Раритети бібліотеки князя і його… меню

В Острозькій академії відзначили день народження Василя-Костянтина Острозького
25 лютого, 16:55
Фото автора

Святкування 491-ї річниці з дня народження Василя Костянтина Острозького тривало в Острозькій академії упродовж тижня. За словами краєзнавця Миколи Бендюка, точної дати народження князя досі достовірно невідомо. Багато історичних документів подають різні версії. Утім точно знаємо, що славнозвісний князь народився в лютому після свята Громниці, тепер більш відомого під назвою Стрітення. Тому й доречно відзначати уродини Острозького цілий тиждень.

Нагадаємо, що Василь-Костянтин Острозький — це український князь, магнат, воєнний, політичний і культурно-освітній діяч, меценат, один із найзаможніших і найвпливовіших магнатів Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій, сенатор Речі Посполитої та засновник Острозької академії. Часи князювання Василя-Костянтина Острозького характеризувалися значним розквітом української культури та освіченості народу. Завдяки його зусиллям Острог став центром національної та духовної експансії.

Із нагоди дня народження князя Василя-Костянтина Острозького музей Острозької академії і Музей книги та друкарства міста Острога організували акцію «Раритети князівської бібліотеки». Усі, хто відвідав колекцію стародруків та рідкісних видань музею Острозької академії, мали унікальну нагоду побачити книги, які гортали студенти академії XVI ст., почути їх незвичайні історії, привітати князя листівкою та зробити красиве фото.

Саме за сприяння Василя-Костянтина Острозького в Острозі була зібрана велика бібліотека грецької та західноєвропейської богословської літератури, передруків античних творів, словників, космографій, граматик тощо.

Старший науковий співробітник Музею книги і друкарства в Острозі Анатолій Хеленюк зіграв роль князя та розповів усім гостям про історію перших книг в Острозі. «Ці книги були першими екземплярами книгодрукування. Аркуші, до яких можна тепер доторкнутися, гортали перші спудеї Острозької академії, а саме Петро Конашевич-Сагайдачний, Мелетій Смотрицький, Йов Борецький та багато інших відомих культурних, освітніх і політичних діячів», — розповів Анатолій Хеленюк.

Також з нагоди дня народження князя Василя-Костянтина Острозького у мистецькій галереї Острозької академії художник-реставратор, історик, мистецтвознавець, краєзнавець, колекціонер Микола Бендюк прочитав лекцію «Таємниці портретів князів Острозьких». Учасники заходу дізналися, як насправді виглядали князі Острозькі, де зберігаються оригінали портретів, чому зник оригінал зображення засновника академії та хто і навіщо створював підробки.

Закінчилося святкування дня народження князя Василя-Костянтина Острозького бінарною арт-лекцією Миколи Бендюка і викладача історії мистецтв Острозької академії Наталії Кушнірук, на якій вони розповіли про меню легендарного князя та особливості застілля того часу. «Їстівний» настрій дійства створювала також виставка натюрмортів відомих сучасних художників — Володимира Патика, Юрія Нікітіна, Олександра Гуристюка, Володимира Овсійчука, Едварда Міляра та Михайла Якубовича.

«Сніданок князя мав приблизно такий вигляд: запечена гуска, гриби з цибулею, рисова каша з шафраном, булка петльована та горох з вареним салом. Найулюбленішою стравою князя був лосось, запечений у горщику. Крім того, він дуже любив каплунів – кастрованих півнів, спеціально вирощених для того, аби потім їх з’їсти, щуку, яку зумисне розводили в межиріцькому ставку, і навіть страусове м'ясо», — зазначив Микола Бендюк.

Князь Острозький був людиною настільки заможною, що міг собі дозволити споживати різні заморські делікатеси, які кораблями доставляли у польське місто Лодзь. Серед них були помаранчі, різноманітні спеції, зокрема, шафран, трояндові цукерки і канарське вино. До речі, відновивши приблизний склад горілки, яку виготовляв князь Острозький, учені віднайшли у ній канарський цукор. Із-поміж напоїв, які полюбляв князь, – острозьке пиво, що вважали найкращим на Волині та грушевий квас, рецепт якого не змогли розгадати донині. Серед улюблених солодощів князя – бісквіти та вишні з цукром. Також у його раціоні були наявні солоні сливи, з яких робили соус, що подавали до м’яса. Сьогодні ученим вдалося відновити приблизний рецепт цього соусу, тож усі охочі могли його скуштувати після завершення лекції.

«В українській історії немає постаті, яка за своєю значущістю перевершила б князя Острозького. Він є величною особою не лише для України, а й для всієї Східної Європи. Тому таке свято, як день народження князя Василя-Костянтина Острозького, має бути запроваджене на державному рівні», — переконаний ректор Острозької академії Ігор Пасічник.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати