Реальність – це те, у що ми віримо
«Мотузка» — прем’єра у Київському театрі на лівому березі Дніпра17 і 18 грудня відбудеться прем’єра трагікомедії «Мотузка» сучасного ізраїльського драматурга Міхаіла Хейфеця у постановці Олексія Лісовця. Родзинкою перших показів стане присутність на виставі драматурга.
Автор п’єси — Міхаіл Хейфец — письменник, режисер, драматург нині живе і працює в Єрусалимі. Вистава стане своєрідним дебютом драматурга в Україні, хоча Міхаіл Хейфец досить відомий сучасний автор, його п’єси здобували відзнаки на численних драматургічних конкурсах. Зокрема, за п’єсу «Мотузка» М.Хейфец став Лауреатом міжнародного конкурсу драматургії «Баденвайлер-2010» і навіть в Китаї вона була включена у збірку сучасних текстів для театру.
Ця п’єса про людську природу, нескінченну складність людської свідомості та парадоксальність світосприйняття. Сам автор представляє її так: «Жанр — похмура комедія з життєрадісним фіналом. П’єса «Мотузка» — дещо незвична за своєю побудовою. На перший погляд абсолютно незв’язані між собою сцени, як частинки пазла, поступово складаються до фіналу в цілісну закінчену історію. Парадокс полягає в тому, що, незважаючи на комедійний характер кожної окремої сцени, — в цілому річ вийшла більш ніж сумна. П’єсу легше прочитати, ніж коротко пояснити: як і про що вона написана».
А ось, що про свою роботу розповідає постановник вистави Олексій Лісовець: «Найбільше мене зацікавила в п’єсі незвичайність її побудови — нелінійність розповіді, архітектонічна розірваність сюжету. Ставити такий матеріал і ризиковано, і цікаво. У театрі це рідкість, коли тільки додивившись до кінця стає зрозуміло про що мова. З одного боку, глядач звик сприймати послідовні сюжети. Але з іншого — гумор, що закладений у кожний епізод в хорошій постановці має бути самодостатній, щоби не слабшала глядацька увага. Ще одна особливість п’єси — різна жанрова стилістика епізодів. Одні сцени — це стендап, інші — практично естрадна мініатюра, а в масових сценах суду виникає театр абсурду. І це режисерське завдання: всі ці стилістично, жанрово і, тим більше, архитектонічно різні шматки зібрати в ціле, я й намагаюся вирішувати.
Сценографію вистави розробив Ігор Несміянов, костюми Христини Корабельникової.
У виставі зайняті: Олеся Жураківська, Світлана Орліченко, Сергій Кіяшко, Анатолій Ященко, Акмал Гурезов, Микола Боклан, Михайло Кукуюк, Андрій Ісаєнко, Олексій Тритенко, Олександр Піскунов, Юрій Радіонов, Михайло Досенко та Антон Вахліовський.