Скромна чарівність «Мосфільму»

Написала «міні» й добре замислилася. Може, за мірками фестивалю навіть середньої руки сім фільмів (саме стільки є в нинішній програмі) це й не Бог знає що. Але коли врахувати, що з представлених картин тільки одна — «День повного місяця» Карена Шахназарова вийшла в прокат 1998 року, а інші — вже нинішнього, то є від чого впасти в смуток. Це більше, ніж знято в Україні за 1999 рік. І це тільки на «Мосфільмі». Всього ж у Росії, за офіційними даними, вийшла в прокат 41 картина. В порівнянні з нашими п'ятьма цифра здається космічною. Нехай самі росіяни й стверджують, що рік, що минає, багато в чому нетиповий, і прогнозують у майбутньому сезоні серйозний спад: після кризи багато які нові проекти все ще заморожено. Але поки що вони по праву можуть утішатися з плодів підйому.
Інше питання, чи всі фільми рівноцінні, що практично неможливо, або, й це істотніше, наскільки є рівним цей кінопотік. Звісно, він рясніє контрастами, але, по-перше, в ньому майже немає відверто провальних картин, а по-друге, серед цих чотирьох десятків є як мінімум п'ять фільмів — «Барак», «Блокпост», «Молох», «Сибірський цирульник», «Хрустальов, машину!» — вельми гідних і представницьких, незалежно від того, що кожний з них може когось дуже роздратовувати.
Програма, котру представляє «Мосфільм», у порівнянні зі стовпами російського кіно виглядає куди скромнішою. Її творці вирішили зробити наголос на розважальності, сподіваючись, мабуть, таким чином заманити глядачів, які в масі своїй залишаються досить байдужими як до російського, так і до вітчизняного кіно. Отже, ми зможемо побачити авантюрну музичну комедію В. Москаленка «Китайський сервіз», котра розповідає про трудові будні карткових шулерів початку століття. Казка-анекдот «Любов зла» В. Зайкіна з В. Смирнитським, І. Муравйовою і Л. Удовиченко в головних ролях. Ще одна комедія — «Кадриль» В. Титова — чергова варіація на тему «кохання по-російському». І, нарешті, музична комедія з майже детективними сюжетом «Привіт від Чарлі-сурмача» В. Грамматикова. Окремо в програмі стоїть фільм батька й сина Таланкіних «Незримий мандрівник», в основі якого поширена легенда про останні дні імператора Олександра I, й картина А. Суріна «Квіти від переможців». Автори цього фільму ризикнули перенести до наших днів події знаменитого романа Еріха-Марії Ремарка «Три товариші», щедро наситивши його сучасними реаліями. Що з усього цього вийшло — побачимо. Вже завтра.