«Треба, щоб українці більше говорили рідною мовою»

Роланд Тарасович — український учений-інженер, кандидат технічних наук, дипломат і громадський діяч. Нині  він є єдиним із нащадків Івана  Яковича, який має прізвище Франко і зовнішньо дуже схожий на свого легендарного діда; багато сил віддає для того, щоб не забували про класика.

За ініціативою Роланда Тарасовича у червні 2015 р. був створений Міжнародний фонд імені Івана Франка, до якого ввійшли як українські, так і закордонні вчені.

— Ми створили міжнародний фонд для популяризації Івана Франка не тільки в Україні, а й у світі. Фонд сприятиме всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, спонукатиме вчених із різних країн світу до проведення активних гуманітарних досліджень у галузі суспільних наук та україністики, — цитує lnu.edu.ua  слова Роланда ФРАНКА.

Нагадаємо, у 2016 році Блаженнійший Любомир Гузар за свою Монографію став  першим лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка. За словами Роланда Тарасовича, ця відзнака буде щорічною, а церемонія нагородження відбуватиметься 27 серпня —  у день народження класика на Батьківщині Івана Яковича у місті Дрогобич (Львівська область).

До речі, у кінці  листопада у Києві відкрили Квартиру-музей родини письменника-класика, поета й громадського діяча Івана Франка. Цей новий туристичний об’єкт створено теж  за ініціативи онука письменника у квартирі (вул. Володимирська, 48А, кв. 15), куди 1949 р. радянська влада насильно переселила родину його батька Тараса Франка зі Львова.

— Ми з Міжнародним фондом Івана Франка робимо все для того, щоб Івана  Яковича не тільки українці, а й в інших країнах пам’ятали і знали, якою могутньою він був особистістю, показати світу справжнього Івана Яковича, — наголосив Р.Т. Франко на відкритті квартири-музею. — В інших державах пам’ятають та розповідають про своїх письменників, поетів, і наш має засвітитися. Крім того, діяльність наша спрямована на те, щоб українці більше говорили рідною мовою. Ми маємо бути, як усі європейські держави, адже нам є чим пишатися!

Дід був зростом метр сімдесят чотири сантиметри, мав рудувате волосся, завжди носив вуса, — розказував «Дню» Роланд Тарасович. — Дуже любив риболовлю, сам навіть умів плести сітку, залюбки збирав гриби. Гарно співав. Деякі народні пісні з його голосом записав композитор Микола Лисенко. Носив вишиванку. Навіть коли треба було одягтися у фрак, під ним була вишита сорочка. Іван Якович не палив, не зловживав спиртним. Безперечним авторитетом для нього був Тарас Григорович Шевченко, деякі найвідоміші твори якого він сам переклав німецькою. Дуже бідкався, що український народ ніяк не може вибороти гідного для себе місця. Але твердо вірив у силу й щасливу долю українців...

Мене часто запитують, чому назвали таким рідкісним ім’ям — Роланд? Так захотів батько Тарас Іванович. У франко-іспанському епосі є «Пісня про Роланда». Іменем цього легендарного лицаря й мене  нарекли,  але під час хрещення дали ще одне ім’я — Олександр....

Так склалося, що я  закінчив політехнічний інститут і все життя працював науковцем. Ще коли обирав, ким стати, мама сказала: «У літературі Іван Франко попрацював за вас усіх, тому про письменство й не думай! Ставай інженером, нормальним чоловіком»... Я закінчив КПІ, пропрацював в Інституті автоматики. Потім на чотири роки мене запросили на дипломатичну працю в Лондон, де був радником посла з питань науки... До речі,  завдяки моїм старанням 1996-го Британія безкоштовно (хоча збиралася продавати) передала Україні Антарктичну станцію Фарадея, яку перейменували на Академіка Вернадського...

Я пишаюся своїм дідом і нашою родиною. За 60 років написати понад шість тисяч творів — на понад сто томів! Більше за Івана Яковича  ніхто не написав!

Нині дирекція Міжнародного фонду Івана Франка перебуває з робочим візитом у Канаді, повідомляє на  Facebook Роланд Франко, де разом із директором фонду Ігорем Курусом планують зустрічі: 1 квітня  у Торонто, 2 квітня у Гамільтоні, а 4 квітня в Оттаві.

«День» бажає Роланду Тарасовичу сил і здоров’я! Продовжуйте величну справу популяризації спадщини класика.