У Лаврі говорили про дива

У Києво-Печерській лаврі представили перший повний переклад російською мовою трактату «Тератургима или чудеса», написаного давньопольською у ХVII столітті ченцем Києво-Печерського монастиря Афанасієм Кальнофойським. Цей твір утворює диптих із «Патериконом» — першим друкованим виданням «Києво-Печерського патерика».

Нагадаємо, трактат було видано 1638 р. у Києві з благословення Петра Могили. Назва праці перекладається з давньогрецької як «Ті, що творять чудеса» або «Чудотворці». Книга з’явилася на світ у межах тогочасної полемічної традиції з метою заперечити тезу католицьких теологів про те, що у православній церкві більше не відбуваються дива. У ній міститься опис 67-ми чудес, що мали місце у Лаврі впродовж кінця XVI — першої половини XVII століть, зокрема йдеться про явлення Богородиці, святих Антонія і Феодосія, воскресіння мертвих, зцілення хворих тощо.

Літературознавець Валерій Шевчук називає «Тератургіму» видатною пам’яткою українського літературного бароко. Новий переклад було здійснено Ольгою Бігун, він побачив світ у київському видавництві «Горлиця». Хоча видання й не позиціонується як академічне, історик Владислав Дятлов підготував до нього коментарі й передмову. Дизайн фоліанту відтворює унікальний друкарський стиль Лаври ХVII — XVIII століть. Книга проілюстрована старовинними гравюрами та мапами. Видавці приурочили її появу до 1025-річчя Хрещення Русі і 1000-літнього ювілею повернення засновника Києво-Печерського монастиря святого Антонія з гори Афон.

— Будь-яку роботу потрібно зробити, — пояснює в коментарі «Дню» пізню появу перекладу «Тератургіми» редактор і куратор проекту Валентина СЕРІКОВА. — Свого часу ця праця не була перекладена церковнослов’янською. 12 років тому була спроба перекласти трактат, але вдалося опрацювати лише невеликий фрагмент та й то припустилися помилки. Досі про існування «Тератургіми» знали лише спеціалісти-історики, для широкого кола читачів вона залишалася таємницею. Справа була навіть не у мові (нічого складного для перекладачів там нема), бо це не богословський трактат, а людські історії. Проблема в загальній смисловій духовній поліфонії тексту. Поки тривала робота над книгою, траплялися місця, які було не те щоб складно перекласти, а важко вхопити смисл, і цей смисл відкривався сам. Поява видання сама по собі є своєрідним дивом, бо зазвичай над такими проектами великі видавництва працюють роками — натомість Ольга Бігун впоралася лише за один рік.

Невдовзі видавці обіцяють вихід й україномовної версії «Тератургіми».