«Українське книговидання у роки Другої світової війни»

Нагадаємо, після Першої світової війни і національно-визвольних змагань 1917 — 1921 рр. за кордоном опинилася значна частина українців, які розгорнули активну культурно-освітню діяльність. Українські наукові та освітні заклади, створені в Чехословаччині (ЧСР), Польщі, Німеччині, потребували значної кількості україномовних книжок та підручників. Саме тому в країнах Західної Європи, а також у США й Канаді розгорнулася широкомасштабна видавнича діяльність українських емігрантів. Не зупинився цей процес і під час Другої світової війни. Тематика друкованої продукції українських книговидавництв як у міжвоєнний період, так і в 1940-х рр. була присвячена передусім висвітленню історії та культури України. Саме ці тенденції розкриває онлайн-виставка Центрального державного архіву зарубіжної україніки «Українське книговидання у роки Другої світової війни».

Серед експонованих книжок привертає увагу монографія С. Наріжного «Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами». Книжка вийшла друком у Празі (ЧСР) 1942 р. Досі на неї залишається найбільший запит серед дослідників зарубіжної україніки.

Тему вітчизняного книгодрукування на чужині продовжують документи празького видавництва Юрія Тищенка. Доволі складним був життєвий шлях як самого видавця, так і історія створеного ним видавництва. Про це можна прочитати в експонованій статті В. Левинського «Юрій Тищенко. З нагоди 35-річчя видавничої діяльності», яку було опубліковано в газеті «Львівські вісті» 3 жовтня 1943 р. Закінчує автор статтю такими рядками: «Діяльність Юрія Тищенка, що її він здійснював у складних умовах, може бути взірцем видавничої ініціативи і праці, поставлених на ідейному ґрунті». Сам Ю. Тищенко у зверненні до української громади наголошував: «Ніколи ще не відчувалася така потреба в науковій літературі, як сьогодні. Всі ті, що лишились на рідних землях. як і ті, що опинилися на еміграції, ясно усвідомили собі, що без науки, без знання годі щось будувати. Потрібна нам наукова книжка і з історії, і з краєзнавства, і з історії літератури, техніки й інших наук».

Представлені на виставці також рукописні документи, а саме: переліки друкованих різними мовами наукових праць 1920 — 1940 рр. архітектора, графіка й мистецтвознавця Володимира Січинського (1894 — 1962) та історика Михайла Антоновича (1910 — 1954).

Також варто звернути увагу на статтю українського бібліографа і громадського діяча Петра Зленка (1891 — 1954) «Бібліографія технічної та господарської новітньої української літератури, виданої поза СССР», надруковану в «Технічно-господарському віснику» (1941 р., Прага). У передмові до статті автор зазначає: «На цих сторінках маємо на думці час від часу подавати бібліографію технічної та господарської української літератури. Є це надзвичайно потрібне, бо ж без знання нашої сучасної літератури не може бути нормального поступу науки».

Ще на виставці присутні різноманітні оголошення, афіші, каталоги періоду Другої світової війни. Наприклад, у каталозі книгарні «Український голос» міститься вісімдесят чотири книжки наукового, публіцистичного і художнього характеру, які побачили світ 1945 р. у Вінніпезі (Канада).