Втретє – на злеті

Короткий список оголосили ще місяць тому. Цього року до вже існуючих категорій додалися «найкраща пісня» й «найкращий монтаж». Також збільшилася кількість картин-претендентів — у 2018-му на участь у конкурсі було подано 77 картин, а нині — вже 97. Загалом же, найбільшу кількість номінацій отримали роботи «Брама» режисера Володимира ТИХОГО (12), «Дике поле» Ярослава ЛОДИГІНА (12) та «Коли падають дерева» Марисі НІКІТЮК (10).

Повний перелік номінантів станом на ранок п’ятниці виглядав наступним чином.

НАЙКРАЩИЙ ФІЛЬМ:

• «Брама»;

• «Гірська жінка: на війні» (Бенедикт ЕРЛІНҐССОН);

• «Дике поле»;

• «Донбас» (Сергій ЛОЗНИЦЯ);

• «Коли падають дерева».

НАЙКРАЩА РЕЖИСЕРСЬКА РОБОТА (Премія ім. Ю. Г. ІЛЛЄНКА):

• Ярослав Лодигін;

• Сергій Лозниця;

• Марися Нікітюк;

• Антоніна НОЯБРЬОВА

(«Герой мого часу»);

• Володимир Тихий.

НАЙКРАЩА ЧОЛОВІЧА РОЛЬ:

• Євген БУШМАКІН («Герой мого часу»);

• Роман ЛУЦЬКИЙ

(«Секс і нічого особистого»);

• Олег МОСКАЛЕНКО («Дике поле»);

• Ярослав ФЕДОРЧУК («Брама»).

НАЙКРАЩА ЖІНОЧА РОЛЬ:

• Ірма ВІТОВСЬКА («Брама»);

• Анастасія ПУСТОВІТ

(«Коли падають дерева»);

• Руслана ХАЗІПОВА («Дике поле»).

НАЙКРАЩА ЧОЛОВІЧА РОЛЬ ДРУГОГО ПЛАНУ:

• Георгій ДЕЛІЄВ («Донбас»);

• Сергій ПРИТУЛА («Секс і нічого особистого»);

• Володимир ЯМНЕНКО («Дике поле»).

НАЙКРАЩА ЖІНОЧА РОЛЬ ДРУГОГО ПЛАНУ:

• Віталіна БІБЛІВ («Брама»);

• Олеся ЖУРАКІВСЬКА («Донбас»);

• Лариса РУСНАК («Січень — Березень»).

НАЙКРАЩА ОПЕРАТОРСЬКА РОБОТА:

• Юрій КОРОЛЬ («Шляхетні волоцюги»);

• Сергій МИХАЛЬЧУК («Дике поле»);

• Слава ЦВЄТКОВ («Брама»).

НАЙКРАЩА РОБОТА ХУДОЖНИКА-ПОСТАНОВНИКА:

• Влад ДУДКО («Коли падають дерева»);

• Владлен ОДУДЕНКО («Дике поле»);

• Володимир РОМАНОВ («Шляхетні волоцюги»).

НАЙКРАЩИЙ СЦЕНАРІЙ:

• Павло АР’Є/Володимир Тихий («Брама»);

• Ярослав Лодигін/Сергій ЖАДАН/Наталія ВОРОЖБИТ («Дике  поле»);

• Сергій Лозниця;

• Марися Нікітюк.

НАЙКРАЩА МУЗИКА:

• Антон БАЙБАКОВ («Брама»);

• Микита МОІСЕЄВ («Коли падають дерева»);

• Юхим ЧУПАХІН («Дике поле»).

НАЙКРАЩИЙ ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФІЛЬМ:

• «Домашні ігри» (Аліса КОВАЛЕНКО);

• «Міф» (реж. Леонід КАНТЕР та Іван ЯСНІЙ);

• «Тато — мамин брат» (Вадим ІЛЬКОВ);

• «Явних проявів немає»

(Аліна ГОРЛОВА).

НАЙКРАЩИЙ КОРОТКОМЕТРАЖНИЙ ІГРОВИЙ ФІЛЬМ:

• «В радості і тільки в радості» (Марина РОЩИНА);

• «Штангіст» (Дмитро СУХОЛИТКИЙ-СОБЧУК);

• «Mia Donna» (Павло ОСТРІКОВ).

НАЙКРАЩИЙ АНІМАЦІЙНИЙ ФІЛЬМ:

• «Голодний дух» (Костянтин ФЕДОРОВ);

• «Мімікрія» (Фройд М. ВАЙЗЕР);

• «Монах» (Сашко ДАНИЛЕНКО);

• «Найтемніший синій колір» (Оксана КУРМАЗ);

• «Як розвеселити самотність» (Степан КОВАЛЬ).

НАЙКРАЩИЙ ДИЗАЙН КОСТЮМІВ:

• Олена ГРЕСЬ («Брама», «Секс і нічого особистого»);

• Марія КЕРО («Шляхетні волоцюги»);

• Костянтин КРАВЕЦЬ («Коли падають дерева»).

НАЙКРАЩИЙ ГРИМ:

• Ольга АХТАРНІЯ («Шляхетні волоцюги», «Позивний «Бандерас»);

• Катерина СТРУКОВА («Брама»);

• Тетяна ХОРОШУН («Коли падають дерева»).

НАЙКРАЩИЙ ЗВУК:

• Михайло ЗАКУЦЬКИЙ («Брама»);

• Артем МОСТОВИЙ («Бобот та енергія всесвіту», «Зрадник»);

• Андрій РОГАЧОВ та Борис ПЕТЕР

(«Січень — Березень»);

• Сергій СТЕПАНСЬКИЙ («Дике поле», «Dzidzio перший раз»);

• Олександр ШАТКІВСЬКИЙ  («Коли падають дерева»).

НАЙКРАЩИЙ МОНТАЖ:

• Іван БАННІКОВ («Коли падають дерева», «Позивний «Бандерас», «Вона та війна»);

• Андрій ЗАГДАНСЬКИЙ («Михайло і Даниїл»);

• Вадим ІЛЬКОВ («Тато — мамин брат»);

• Ярослав ПОПОВ («Міф»);

• Олександр ЧОРНИЙ («Дике поле»).

НАЙКРАЩА ПІСНЯ:

• «11 дітей з Моршина», Сергій БАБКІН («11 дітей з Моршина»);

• «Кобіти», Rayband («Шляхетні волоцюги»);

• «Моя любов», Михайло ХОМА («Dzidzio перший раз»);

• «Моя мамонько рідненька», учасниці українського жіночого хору: Ірина ДАНИЛЕЙКО, Галина ГОНЧАРЕНКО, Сусанна КАРПЕНКО («Гірська жінка: на війні»);

• «Не метелиця лугом стелиться», Ірма Вітовська («Брама»).

Окремо слід згадати Приз глядацьких симпатій; його володар визначатиметься голосуванням не кіноакадеміків, а рядових глядачів і глядачок, які раніше відзначили номінуванням такі фільми:

*  «11 дітей з Моршина» (режисер — Аркадій НЕПИТАЛЮК);

*  «Дике поле»;

*  «Донбас»;

*  «Позивний «Бандерас»»

(Заза БУАДЗЕ);

*  «Пригоди S Миколая» (Семен ГОРОВ);

*  «Свінгери» (Андрейс ЕКІС);

*  «Секс і нічого особистого» (режисер — Ольга РЯШИНА);

*  «Сотка» (Олександр БЄЛЯК);

*  «Таємний щоденник Симона Петлюри» (Олесь ЯНЧУК);

*  «Dzidzio перший раз» (Михайло Хома і Тарас ДРОНЬ).

Призом за внесок у розвиток українського кінематографа буде нагороджений кінооператор Юрій ГАРМАШ.

Загалом, за наведеним списком, дуже добре видно, наскільки все ще неоднорідний наш кінопроцес. В одних номінаціях змагаються, наприклад, такі неспівставні за художнім рівнем фільми, як «Донбас», «Герой мого часу» й «Секс і нічого особистого». З другого боку, лідерами за кількістю номінацій виявилися все ж таки драми, чи, точніше, драматичні історії. При цьому історичне кіно, якому кіночиновники у своїх планах відводять лідируючу роль, стабільно опиняється на маргінесі: тільки у глядачів згадано «Таємний щоденник Симона Петлюри», і навряд чи він здобуде відзнаку. Водночас домінуюча інтонація в нашій кіноіндустрії — комічна; комедії, навіть не дуже високого рівня, дають стабільні прибутки в прокаті, й відповідно вони представлені у більшості номінацій, включно з короткометражками, та й у цілком серйозних фільмах елементи комізму відчутні: це стосується і «Брами», і «Дикого поля», і навіть «Донбасу», що для Лозниці з його зазвичай жорсткою й похмурою стилістикою — явна новація; а «Гірська жінка» — це і є чорна комедія, причому з явними елементами сатири.

Що ж до жанрів загалом, то з їхнім розмаїттям — явна проблема. Ані трилеру, ані фільму жахів, ані костюмованої драми, ані повнометражної анімації в короткому списку немає. «Позивного «Бандерас» можна з певною натяжкою віднести до фронтового бойовика з елементами детективу, але він пройшов тільки у дві другорядні категорії. Перевага комедії й драми має очевидну причину: це найменш витратні жанри. Якісні спецефекти й декорації дорого коштують, і, зважаючи на стан нашого прокату, фільм з великим бюджетом (а цей бюджет ще треба якось зібрати!) навряд чи зможе окупитися за рахунок продажу квитків. Друга проблема — глибшого порядку: наша кінематографія ще надто молода, вона не встигла напрацювати необхідну школу — в нас банально бракує досвідчених фахівців, які, умовно кажучи, «намалювали» б переконливих чудовиськ чи краєвиди потрібного рівня фантастичності; режисерів, що якісно знімають такі речі, й акторів/акторок, які вміли б органічно існувати в подібних обставинах. Але це — питання еволюції: з часом усьому цьому можна навчитися; а ось розвиток кінотеатральної мережі — питання назріле й термінове.

Помітну роль стали відігравати копродукції, тобто проекти, зроблені за участю іноземних партнерів; так, зокрема, копродукційними є всі картини, що увійшли в категорію «найкращий фільм», а також «Михайло і Даниїл», «Січень — Березень», «Домашні ігри». Цей факт особливо цікавий з огляду на два моменти. Перше — що наша кінематографія стала дійсно привабливою для іноземних інвесторів. Друге — залучення іноземців явно впливає на якість фільмів у кращий бік. Більшість копродукції — призери міжнародних фестивалів, у тому числі калібру Канн, майже всі вони виконані на принципово вищому рівні, аніж середній український продукт. Це доводить безумовний прогрес усієї галузі: лише п’ять років стабільного фінансування та більш-менш прозорих правил гри вистачило, аби сюди прийшли західні продюсери.

В цілому ж, незважаючи на відзначену жанрову збідненість, на надто різкий перепад у якості окремих фільмів-номінантів, все ж помітно, що підйом нашого кіна триває.

Хто отримає статуетки «Золота дзиґа», стане відомо сьогодні ввечері. Новини про переможців дивіться на сайті нашої газети, а більш розгорнутий аналіз — у найближчих числах «Дня».