Виявлено календар із кам’яного віку

У Дніпропетровській області виявлено унікальний кістяний календар епохи неоліту — найстаріший не лише в Україні, але й, можливо, в Європі. До такого висновку прийшли місцеві археологи-краєзнавці, вивчаючи знахідку, зроблену на території стародавнього поселення, яке колись існувало в гирлі річки Самара, яка впадає в Дніпро. Увагу дослідників привернула пластина, виготовлена з кістки великої тварини, можливо, оленя чи тура, на яку було нанесено геометричні зображення та насічки, розташовані групами й у певній послідовності. Ці малюнки первісних людей і зацікавили дніпропетровських краєзнавців.

«Спочатку, — розказує один із дослідників Вадим Камеко, — я подумав, що переді мною застібка, якими наші далекі предки скріплювали на грудях краї верхнього одягу. Однак уважно оглянувши знахідку з лупою, зрозумів, що це не зовсім так». Вивчаючи послідовність знаків на кістянiй пластинці, дніпропетровські краєзнавці прийшли до висновку, що перед ними примітивний місячний календар, у якому рахунок часу вівся півмісяцями чи фазами Місяця, що дозволяло визначити, наприклад, початок нересту риби, сезонні міграції птахів і тварин, а, можливо, і початок землеробських робіт. На думку В. Камеко, кістяний календар із берегів Самари відрізняється не лише простою, але й досить високою точністю, оскільки система його нарахування передбачає 24 півмісяцi чи 360 діб у році. Однак найдивовижніше в тому, говорить дослідник, що при бажанні цим календарем можна користуватися і сьогодні.

Вік кістяної пластини дніпропетровським краєзнавцям допомогли визначити столичні вчені. За висновками Київської радіовуглецевої лабораторії, знахідка датується 3740 роком до нашої ери, коли на берегах Самари проживали стародавні племена так званої дніпровсько-донецької спільноти. Цю культуру багато дослідників вважає однією з найбільш ранніх на території сучасної України, повідомляє Вадим РИЖКОВ, «День».