Замах на Сергія Філіна як брудний виворіт балету
Раніше Большой театр був предметом гордості Росії за свою культуру, а тепер — символізує насильство і корупцію, що охопили країну
Західна преса аналізує причини трагедії. Замах на головного балетмейстера Большого театру — «потворний бік російської краси», пишуть ЗМІ: «Раніше Большой був предметом колосальної гордості Росії за свою культуру, а тепер символізує насильство і корупцію, що охопили країну». З часу смерті Григоровича 18 років тому балетмейстери у Большому змінялися один за одним: усі вони капітулювали перед системою.
Коли у Большому театрі «плануються нові, сучасні постановки класиків, зірки і ЗМІ часто-густо висловлюють бурхливий протест, а деякі політики намагаються запобігти таким планам через Путіна», пише журналістка Frankfurter Rundschau Міхаела Шлагенверт. Раніше за цими скандалами і скандальчиками можна було спостерігати з посмішкою, але зараз конфлікт досяг небувалого загострення: 17 січня людина в масці хлюпнула в обличчя художнього керівника балету Великого театру Сергію Філіну кислотою. Філін не втратить зір, пише «Інтерфакс» з посиланням на прес-службу. ДАВТ повідомляє, що Філіну зробили успішну операцію на очах. Зараз його, як і належить після будь-якої операції, переведено до реанімації. Про цілковиту втрату зору не йдеться.
Очільник департаменту охорони здоров’я Москви Георгій Голухов підтвердив, що операція минула успішно. Її провела в першому відділенні мікрохірургії ока 36-ї клінічної лікарні бригада високопрофесіональних лікарів за участю завідувачки відділення Наталії Долгуєвої і професора НДІ очних хвороб ім. Гельмгольца Павла Макарова. «Стан ока давав лікарям змогу прийняти рішення про проведення операції, яка тривала близько години», — сказав Голухов. Раніше були плани доправити балетмейстера на лікування до Бельгії — в опіковий центр військового шпиталю королеви Астрід у Неде-Ове-Еамбеєк в передмісті Брюсселя. Проте зараз для Філіна важливішою є турбота про очі, чому не відповідає профіль цієї медустанови.
«Один ветеран Большого театру написав у «Фейсбуці», що останніми роками рівень професійної етики в театрі знизився», — йдеться у статті. Екс-художній керівник театру Юрій Бурлак в інтерв’ю «Известиям» розставив акценти інакше: на його думку, змінилася на гірше вся країна і стосунки між людьми.
«Головного балетмейстера Большого театру облили кислотою», — повідомляє The Guardian. «Черговий і найжахливіший скандал у Великому», — коментує Міріам Елдер.
«Раніше Большой театр був предметом гордості Росії за свою культуру, а тепер символізує насильство і корупцію, що охопили країну», — продовжує журналістка. За словами родичів і колег, Філін більш як місяць отримував погрози, його електронну пошту було зламано, і листи з компроматом опинилися в Інтернеті.
Колишній художній керівник Олексій Ратманський написав у «Фейсбуці», що напад на Філіна — не випадковість. Ратманський перелічив взаємопов’язані проблеми Большого театру: підлабузники, спекулянти квитками, напівбожевільні шанувальники, ладні вбити суперників своїх кумирів тощо. Коріння цих бід Ратманський вбачає у тому, що деякі люди поступово знищили професійну етику в театрі, цитує inopressa.ru. Винних у нападі шукають серед працівників театру, заявив генеральний директор ДАВТ Анатолій Іксанов, аніскільки не сумніваючись у правильності цієї версії. Але Махар Вазієв, нині головний балетмейстер театру La Scala, колишня зірка, а потім завідувач балетної трупи Маріїнського театру, каже й про мафію, яка завжди оточувала і оточує театр. «Тому дуже складно виявити замовника усередині театру. Важко уявити, що хтось міг зробити таке через артистичне суперництво. Я бачив телеінтерв’ю зі Світланою Захаровою. За її словами, танцівники схвильовані й шоковані, багато хто не в змозі репетирувати. Я можу це зрозуміти», — каже Вазієв.
«Олексій Ратманський, художній керівник балету Большого театру з 2004-го по 2008 рік, зазначає, що довкола театру крутяться спекулянти, перекупники, напівбожевільні шанувальники, ладні перерізати горло суперникам їхніх фаворитів, цинічні хакери. Про заздрість та інтриги у Большому говорила і Майя Плісецька», — зазначає автор статті. — Тісний зв’язок між балетом і владою з усіма ризиками, що з цього випливають, сягає ще царських часів. Матильда Кшесинська, коханка майбутнього царя Миколи, а потім подруга деяких великих князів, змусила піти у відставку директора імператорських театрів за те, що він її оштрафував. Ситуація не змінилася і за радянських часів: 1924 року балерина Лідія Іванова загинула в дивному інциденті на Неві за два дні до від’їзду на захід разом із Баланчиним. Вона була коханкою офіцера ЧК — можливо, їй була відома якась таємна інформація? Впливовими членами партії були такі талановиті балерини, як Ірина Колпакова в Ленінграді та Ольга Лепешинська у Москві. А от Марія Семенова зазнала багато поневірянь після того, як її чоловік, високопосадовий військовик, потрапив у немилість».
