«Золота Дзига»

За роки незалежності український кінематограф, переживаючи злети й падіння, неодноразово намагався заснувати власну премію, що визнавала б і популяризувала найкращих з кращих своїх представників. Та все якось не виходило — то самого кіно явно не вистачало, то воля організаторів була якоюсь «одноразовою».

Тоді як всі кінематографічні держави, що поважають себе, давно вже влаштовують незабутнє творче і гламурно-світське дійство для шанованих улюбленців зі «світу мрій».  Найповажніший за віком — американський «Оскар», у Великобританії — BAFTA, «Сезар» — у Франції, в Росії, до смішного, «перетягують канат» аж дві  кіноакадемії — «Ніка» і «Золотий Орел». Надивившись досвіду на престижних кінофествалях, маючи власний з організації великого міжнародного кінофоруму, Одеський МКФ за підтримки Державного агентства України з питань кіно і двох давніх помічників  — Компанії Star Media і АЕ ТАСКОМБАНК, узялися за створення Української кіноакадемії.

Академію цю — об’єднання експертів і професіоналів у галузі кіно та кіноіндустрії — засновано з метою усебічної підтримки і розвитку національного кінематографа. З 2017 року Академія планує щороку вручати Національну кінопремію. Поки що — за 14-ма номінаціями — від найкращого фільму і режисера (остання іменна і має ім’я Юрія Іллєнка) до найкращого композитора, акторів, головних і другого плану, оператора тощо.

Перша церемонія відбудеться 20 квітня. Часу залишилося не так вже й багато для формування безпосереднього членства в Академії, вершити головний суд в якій покликане правління. До нього увійде 15 осіб. Саме ці шановані люди формуватимуть short-листи, за якими члени Академії голосуватимуть  on-line. Цих «академіків», за попередніми підрахунками організаторів, буде близько 600. За місяць (з 20 лютого по 20 березня)  кожен, хто подасть заявку і відповідатиме наведеним критеріям, стане академіком! А критерії такі: перша категорія — представники кіноіндустрії (громадяни України), які з 1991 року брали участь як автори (актори, сценаристи, режисери, оператори, художники-постановники, композитори) чи продюсери у створенні  одного чи більше повнометражних ігрових фільмів; трьох і більше короткометражних, документальних  чи анімаційних фільмів. Друга категорія — діячі культури, мистецтв і кіноіндустрії, що зробили серйозний внесок у розвиток і просування українського кінематографа (серед них — дистриб’ютори, кінокритики і керівники міжнародних фестивалів). Третя категорія — меценати і спонсори вітчизняного кіно. Знаючи історію нашого кіно, неприємні «розбірки» всередині нього і заворожена цифрою 1991, маю певні сумніви. Думаю, не лише я. Гаразд, час покаже, чи слушні мої побоювання. Адже я щиро бажаю стати Національній премії довгожителем, а її символові — «Золотій Дзизі» — відповідати своїй ідеї вічного руху.