6 червня – Міжнародний день журналіста

За результатами спільного загальнонаціонального опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічної служби Центру Разумкова, які були представлені напередодні Дня журналіста, рівень довіри громадян України до ЗМІ зріс. Як повідомила директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, наразі «медіа перебувають серед тих соціальних інституцій, які мають найбільшу довіру населення».

«Загалом по Україні 48% громадян відповіли, що вони «переважно довіряють» ЗМІ і 10,3% — «повністю довіряють», — відзначила соціолог. — Баланс довіри-недовіри (різниця) становить +24,5%. Якщо порівняти із даними попередніх опитувань, можна сказати, що рівень довіри до ЗМІ підвищився (у липні 2007 року баланс був +5,6%, у квітні 2012 року +12,2%).

Іншими соціальними інститутами, які, згідно з опитуванням, мають найбільшу довіру громадян,  є церква (баланс довіри-недовіри становить  +50%) та Збройні сили України (+11%).

Як повідомила Ірина Бекешкіна, окремий блок питань стосувався стану свободи слова в Україні. За результатами опитування з’ясувалося, що більша половина громадян вважає, що в Україні існує свобода слова (10% вважають, що існує повною мірою, і 46% — в основному існує). Натомість 36% опитаних вважають, що свободи слова в нашій країні не існує (29% — в основному, не існує, і 7% — зовсім не існує).

До слова, сьогодні відразу 40 медійних та правозахисних громадських організацій оприлюднили спільну заяву, в якій висловили занепокоєння «у зв’язку із прискореним згортанням в Україні свободи вираження поглядів разом із іншими фундаментальними свободами». У заяві, підписаній, зокрема, Українською гельсінською спілкою з прав людини, Центром Громадянських Свобод, Інститутом Масової Інформації, «Телекритикою», Незалежною медіа-профспілкою України, МГО «Інтерньюз-Україна» та іншими організаціями, йдеться про те, що в Україні «медійне поле намагаються остаточно зачистити» під вибори 2015 року, що в свою чергу свідчить про згортання свободи слова.

Лідери громадських організацій виділили три ключові завдання, виконання яких повинні стимулювати, передовсім, самі журналісти: внесення змін до чинного законодавства для впровадження механізмів забезпечення незалежності редакційної політики від власника медіа-ресурсу; ухвалення закону про прозору медіавласність, який би відповідав загальновизнаним міжнародним стандартам; створення суспільного мовлення за активної участі та контролю громадянського суспільства.