Навколофутбол, навколополітика, навколовійна, навколокраїна
У Росії за даними на 2016 рік проживає 146,5 мільйона осіб. Серед них трапляються різні люди: розумні й дурні, брехливі й чесні, підлі й порядні. Але Росія путінська так сконструйована, що в ЗМІ здебільшого опиняються брехуни, у політиці — дурні й негідники, в публічному просторі — частіше за інших мельтішить Ж. І виходить, що Росія до світу постійно повернена однією великою Ж. Незважаючи на те, що в самій Росії є багато інших літер.
Минулого тижня Росія показала Європі вельми специфічний свій «орган», під назвою «російський навколофутбол». За всієї зовнішньої схожості з навколофутболом британським, італійським і, наприклад, польським (країни з найбільш агресивними фанатами) російський навколокофутбол має низку принципових відмінностей.
Лише в Росії навколофутбол, а кажучи точніше шпана, що заважає дивитися футбол й грати в нього, повністю збігається за спрямованістю своєї риторики з риторикою головних політичних ньюсмейкерів путінської Росії, частково інтегрований в політичний істеблішмент і активно використовується партією влади в силовому придушенні опозиції.
Лише в Росії такий персонаж, як Олександр Шпригін, який публічно виявляє симпатії до нацизму й публічно нападає на журналістів, може бути помічником віце-спікера парламенту й очолювати Всеросійську організацію вболівальників.
Лише в Росії представники держави можуть публічно виправдовувати безчинства кримінальних злочинців, людей, які цілеспрямовано калічать і вбивають, за кордоном. Саме цим рясніли російські ЗМІ й соціальні мережі під час висвітлення подій, що розгорнулися довкола чемпіонату Європи-2016.
Після того як російські фанати вчинили погром на англійській трибуні й покалічили кілька десятків британців, а один з британських уболівальників при смерті від побоїв, УЄФА умовно дискваліфікувала збірну Росії, що означає вигнання з чемпіонату в разі повторення подібного. У відповідь на це офіційний представник Слідчого комітету Росії, генерал-майор юстиції Володимир Маркін написав у своєму блозі в соціальній мережі: «Нормальний мужик, яким він має бути, викликає у них подив. Вони ж звикли «мужиків» на гей-парадах бачити».
Віце-спікер Держдуми Ігор Лебедєв, той самий, у якого в помічниках нацист Шпригін, захоплюється доблестю відморозків: «Нічого страшного не бачу у бійці фанатів. Навпаки, молодці наші хлопці. Так тримати!» Атмосферу захоплення, що переповнила деякі сегменти російського Інтернету й ЗМІ з приводу нищівної вікторії, взятої російськими фанатами над британцями, краще за інших виразив головний редактор радіо «Говорит Москва» Сергій Доренко: «У Росії найкращі в світі вболівальники. Двісті росіян зачистили сто тисяч англійців. Сто тисяч! Почистили Марсель від мерзенності! Відметелили англійських уболівальників, просто у фарш розкришили!»
І далі Доренко робить цілком розумну пропозицію, виходячи зі своїх уявлень про допустимий і з реальних оцінок російського потенціалу. «Ми маємо продавати те краще, що у нас є. У нас немає й не буде футболу. Російський футбол — лайно! Але у нас найкращі у світі вболівальники. Давайте відметелимо англійців ще раз, доб’ємося дискваліфікації нашої збірної й поїдемо додому переможцями!»
За великого бажання зрозуміти це захоплення «подвигами» футбольних хуліганів важко, але можна. Захоплюватися й пишатися російським футболом рішуче немає жодної можливості. А душа й загальна атмосфера, вигодувана Кримнашем, вимагає регулярного захоплення й безперервної гордості. І ось він — гідний об’єкт. Наші дали по шиї ненашим. Ура! Ми росіяни — який захват!
Тут, щоправда, виникають деякі нестикування й проблеми з відтворенням гордості й захватів. Коли вікторія закінчується поліцейською дільницею й викиданням «героїв», як вередливих щенят, з країни, продовжувати ними пишатися дещо складніше. Та й сам факт доблесті в тому, що група явно підготовлених людей долає набагато більшу групу людей, настільки ж явно непідготовлених, — вельми сумнівний. Омар Матін, наприклад, підготувавшись, нещодавно убив в Орландо 49 осіб і ще 53 поранив. «Вікторія» Брейвіка ще значніша: «герой» один убив 77 співгромадян і поранив 151. Різниця між «підготовленістю» у вигляді вміння калічити й вбивати голіруч і «доблестю» робити те саме за допомогою вогнепальної зброї не настільки велика, як це може здатися неінформованій людині, яка не підозрює, що може зробити звичайний КМС з боксу з десятком непідготовлених громадян, якщо вони не знають, що перед ними боксер.
У федеральних ЗМІ захоплення навколофутбольними подвигами росіян у Марселі висловлювалося дещо приглушеніше й супроводжувалося цілком лицемірними напученнями гарячих російських хлопців бути стриманішими в емоціях. Хоча одразу слідувала обов’язкова обмовка, що на їхньому місці так зробив би будь-який нормальний чоловік.
Петро Толстой присвятив темі навколофутболу дві програми за три дні: «Час покаже» від 14.06.2016 і «Політику» від 16.06.2016. Центральним пунктом програми «Час покаже» став обмін думками між ліберальним політиком Леонідом Гозманом і генерал-майором юстиції Володимиром Маркіним. Генерал юстиції Маркін підтвердив свою думку, що французів здивував вигляд нормальних мужиків. І підсилив цю думку особистою активною життєвою позицією: «Я не знаю, якби я сидів на трибунах, і там ображали нашу країну й нашого президента, я б за себе не зміг відповідати».
Ліберал Гозман у відповідь заявив, що, на його думку, наші їхали битися, й ті, хто влаштував у Марселі це побоїще, це вороги Росії, оскільки вони дискредитують країну й можуть призвести до зняття збірної з чемпіонату. Крім того, ліберал Гозман прямо докорив генерал-майорові юстиції Маркіну тим, що той, перебуваючи за посадою на варті закону, схвалює насильство.
Генерал Маркін одразу нічого не відповів, але злість на ліберала Гозмана затаїв. І коли в черговий раз йому дали мікрофон, повідомив, що справжній мужик має бути готовий захищати себе й честь країни, а інакше він називатиметься не мужиком, а Гозманом.
Сказавши це прямо в обличчя лібералові Гозману, генерал Маркін проявив себе мужнім воєначальником, справжнім російським офіцером і взагалі людиною неабиякої особистої хоробрості. Річ у тому, що відстань, що відділяла в студії генерала Маркова від ліберала Гозмана, не перевищувала п’яти метрів. Тобто лібералові Гозману досить було двох кидків, щоб дістатися до генерала Маркіна, й генеральська охорона, швидше за все, не встигла б на допомогу своєму босові.
Проте ліберал Гозман не став кидатися на генерала просто в студії, а висловивши припущення, що генерал-майор Маркін «знахабнів через безкарність», запропонував йому розібратися після ефіру. На що генерал-майор нічого не відповів і після ефіру у супроводі свити розсудливо побіг по невідкладних справах. Отже, все обійшлося.
У програму «Політика» ліберала Гозмана, зважаючи на його особливу небезпеку і явну схильність до насильства, вже не покликали, й ліберальну меншість представляли вкрай поступливі ліберал-єдинорос Надеждін (цей чудовий політичний гібрид самозародився в процесі праймериз «Єдиної Росії», в яких ліберал Надеждін брав участь) і яблучник Рибаков. Обидва ліберали поводилися, як зайчики, й дружно погоджувалися, що «наші правильно їм взрізали, я б теж не стерпів» (це ліберал-єдинорос Надеждін) і «якщо хтось наш прапор топче, ми прапор захистимо» (яблучник Рибаков). Позиція Рибакова здалася Петру Толстому якоюсь слизькою, тому він наполегливо уточнював у яблучника, який ухилявся від прямих відповідей, «двинув» би він у разі чого супостата-британця чи не «двинув». І коли, нарешті, припертий до стінки яблучник Рибаков видавив із себе: «двинув би», втомлений, але задоволений Толстой відстав. Обидві ліберальні заблукалі вівці були приведені в лоно патріотизму.
Натхненний успіхом перевиховання лібералів, Петро Толстой вирішив витягнути з передачі максимум політичного ефекту й пояснив, що означає перемога наших фанатів у військово-політичному вимірі. «Даремно ми боїмося НАТО», — сказав Толстой. І пояснив: «Наші заспівають «Катюшу», і все це НАТО розбіжиться, як це зробили зніжені англійські вболівальники».
Мабуть, Толстой не розуміє, що при зіткненні з професійною армією гібридне військо Путіна почуватиметься приблизно так само, як російські футболісти на цьому чемпіонаті.
