Програма від зворотного

Регіональне ТБ, змагаючись за свого глядача у часто нерівній конкуренції з центральними каналами, змушене експериментувати. Позитивним результатом таких експериментів стає цікавий, оригінальний, а головне — соціально відповідальний продукт. Якісно новим за змістом можна назвати медіа проект Агенції з питань стратегічних комунікацій та розвитку «Спільні зусилля» — програму «Хмельницький. Вільна думка». Проект реалізують у партнерстві з продюсерським центром «Ексклюзив», він виходить в ефірі хмельницьких каналів «Ексклюзив» та «TV 7+». Автор і ведучий програми Руслан РОХОВ у, здавалось би, класичному жанрі — інтерв’ю в кабінеті — пропонує глядачам не чергову порцію «дискусій в повітря», а дієвий майданчик для вирішення конкретних проблем. Теми програми, як і частину запитань до експертів, пропонують самі глядачі. Відтак, маємо зразок програми від зворотного: теми для дискусій порушує активна аудиторія, а не нав’язують журналісти. Роль самої ж програми, здебільшого, зводиться до функції комунікативного містка між місцевою владою, бізнесом та простими громадянами.

Вже у перших чотирьох випусках проекту «Хмельницький. Вільна думка» ведучий запропонував глядачам цикл дискусій на тему «Яким буде місто в майбутньому?» У програмі виступали провідні експерти з місцевого та стратегічного розвитку (Павло ШЕРЕМЕТА, Віталій ЗАГАЙНИЙ, Наталя ГНАТЮК), члени міськвиконкому та депутати міської ради, бізнесмени та прості хмельничани. А підсумувало тему інтерв’ю з Хмельницьким міським головою Сергієм МЕЛЬНИКОМ. Крім телевізійного проекту, Рохов також має власну постійну рубрику «Про Хмельницький» у діловому тижневику «Всім». Про те, чи реально з регіональних медіа-проектів зробити дієвий інструмент для розвитку міста, «День» розмовляв із громадським діячем та журналістом Русланом РОХОВИМ.

— На відміну від численних передач, де розповідають про минуле міста чи проблеми сьогодення, ми вирішили закцентувати увагу на тому, яким буде Хмельницький у майбутньому, — зауважує Руслан РОХОВ. — Останнім часом українці живуть якось реакційно. Тобто, відбуваються певні події зі сторони влади, і громада реагує — обурюється чи підтримує. Але активна громада практично нічого спільного з владою не створює, не будує місто, не пропонує свого порядку денного. Ми в концепцію проекту закладаємо ідею, що громада — це і є місто. Тому «Хмельницький. Вільна думка» покликаний стати дієвим майданчиком для вирішення конкретних питань. Тобто, ми не говоритимемо з експертами у студії про глобальні речі, не говоритимемо заради говоріння, як то кажуть «в повітря». Навпаки, порушуємо вузькі теми і конкретні проблеми, що стоять на шляху розвитку міста. Проблеми, які громада здатна самотужки вирішити, наприклад, питання зазіхання на «зелені зони» міста, тема доріг, водопостачання, болюча проблема хмельницького аеропорту...

— Яким чином програма спонукатиме до вирішення локальних проблем міста?

— Ми планували програму, виходячи від очікуваного результату. План максимум — зробити місцеву політику більш публічною; план мінімум — вирішити конкретні проблеми міста. Інструмент для цього ЗМІ мають. Наприклад, контроль за даними публічними обіцянками і апелювання до них у майбутньому. Я взагалі переконаний, що якісні зміни в регіонах починаються з якісної журналістики та відкритої дискусії. Наразі ми пропонуємо владі, бізнесу та звичайним хмельничанам майданчик для публічного діалогу, де кожен може висловити свої думки та бути почутим громадою міста. Тобто, по суті, ми лише налагоджуємо комунікацію між різними середовищами задля спільних дій на благо розвитку міста. Якщо хмельничани кажуть про конкретні проблеми, влада повинна реагувати. Принаймні, публічно пояснити, чому проблему не ліквідовано. Питання в тому, кого саме з місцевих еліт запрошувати та про що з ними говорити. Ми не хочемо робити чергове ток-шоу, яке люди дивитимуться упродовж кількох годин, але так нічого і  не зрозуміють. Ми хочемо це перевести в практичну площину. Теми для програм пропонують глядачі у соціальних мережах, актуальні питання до експертів у студії — журналісти та знову ж таки глядачі. Власне, самі ж глядачі радять, кого запрошувати для ефіру...

— Якою бачите цільову аудиторію програми?

— Наші глядачі — це люди з активною життєвою позицією, зокрема, громадські активісти, депутати місцевих рад, викладачі, творча інтелігенція, журналісти та, може для когось це буде дивним, пенсіонери. Такого медійного проекту в нашій області ще не було, тому хочемо вірити, що він викличе інтерес у активної аудиторії. Ми виходимо з того, що проблем, на жаль, і в країні, і в місті вистачає. Але чесно і публічно казати про них — це вже перший крок до їхнього вирішення. Другий крок — контроль виконання рішень. І тут знову ж таки свою професійну позицію мають проявити місцеві журналісти. Сподіваюся, що наш телевізійний проект сприятиме розвитку громадянського суспільства у Хмельницькому.

Наразі аудиторія на програму реагує з цікавістю. Колеги-журналісти — більш стримано. Хтось трохи скептично, інші оптимістично... Але ніхто не сказав, що такого проекту не потрібно. Вже після перших випусків передачі, як і рубрики «Про Хмельницький» у тижневику «Всім», ми помітили готовність хмельничан до змін. Але до змін, на які вони самі готові. Це помітно у темах і проблемах, які хмельничани порушують у наших медіа-проектах; у їхній готовності впливати на процеси, що відбуваються в місті, бути соціально-активними в повсякденному житті.