Суто англійське телебачення
Відкриває рубрику інформація про одне з найавторитетніших у світі — телебачення Великої Британії, його етичні принципи та свіженькі проекти.
ШІСТЬ КАНАЛІВ БЕЗ РЕКЛАМИ
Якщо не враховувати супутникову, кабельну та цифрову трансляцію, то у Великій Британії є п’ять загальнонаціональних телевізійних мереж. Найбільша — Британська радіо- та телевізійна корпорація (більше відома нам під абревіатурою Бі-Бі-Сі) — транслює свої передачі на шести загальнонаціональних каналах. Усі ці телевізійні канали, а також численні радіослужби Бі-Бі-Сі фінансуються за рахунок абонентської плати. (У травні 1999 року вартість такого абонементу складала приблизно 100 фунтів стерлінгів на рік.) Зате ці канали не міcтять реклами.
Мережа комерційних загальнонаціональних телевізійних каналів включає Канал 3 (Ай-Ті-Ві), Канал 4 та Канал 5. Абревіатура Ай-Ті-Ві означає «незалежне телебачення», що нагадує ті часи, коли був лише один «незалежний» телевізійний канал. Його було розділено на окремі регіональні компанії, які у час пік транслюють загальнонаціональні програми, а решту часу здійснюють трансляції власних програм. Кожна з компаній Ай-Ті-Ві може також випускати в ефір програми національного призначення.
В Уельсі існує валійський канал Ес4Сі, який інколи — у непікові для телебачення періоди часу — транслює програми Каналу 4.
Останній за часом створення аналоговий канал — Канал 5. Причому його можна приймати не в усіх регіонах країни через відсутність вільних частот, а деякі телеглядачі змушені використовувати для цього особливий тип антени. Канал 5 також транслюється за допомогою супутникового зв’язку. Вільних наземних частот для аналогового телебачення більше не залишилося. Телетрансляція за допомогою наземних передавальних служб у Британії уже не розширюється, натомість динамічно розвивається цифрове, супутникове та кабельне ТБ.
ВІДСТОЮЮЧИ СТАНДАРТИ
Славнозвісна законослухняність англійців не обминула телебачення. Для повної впевненості в тому, що воно відповідає стандартам, ним опікуються чотири незалежні органи: Рада Директорів Бі-Бі-Сі; Незалежна Комісія з питань телебачення; Управління з питань Четвертого каналу Уельсу; Орган з питань радіомовлення. Вони можуть втручатися у розгляд скарг щодо окремих програм чи графіка їхньої трансляції.
Міністерство з питань культури, ЗМІ та спорту координує цей процес. Воно тісно співпрацює з телебаченням, радіо та їх регулюючими органами, а також з глядачами і радіослухачами, щоб сприяти різноманітності передач, забезпечувати конкуренцію та створювати умови для випуску високоякісних програм.
До речі, Бі-Бі-Сі це не стосується. Вона наразі є саморегульованою організацією. Передбачається, що такий стан справ має дещо змінитися зі створенням під кінець 2003 року спадкоємця Незалежної Комісії з питань телебачення під назвою «Офіс із питань зв’язку». Нині Незалежна Комісія з питань телебачення здійснює нагляд за змістом програм та їхньою якістю, а також слідкує за тим, щоб рекламні служби чітко й суворо дотримувалися професійного кодексу поведінки.
З цього випливає, що у Британії створено дієві механізми, що не допускають появи на телеекранах матеріалів, які б могли бути образливими з погляду здорового смаку та пристойності або принизити почуття громадськості. Глядачі можуть подавати скарги на теле- й радіопрограми та рекламу як наземного, так і супутникового телебачення. Комісія з питань стандартів у галузі телебачення й радіомовлення розглядає два види скарг: щодо стандартів та упередженості. Вона має право вимагати записи телевізійних та радіоматеріалів, а також письмові заяви. Комісія може також проводити слухання. Її рішення регулярно публікуються, а працівники телевізійних та радіомовних служб мають звітувати про ті заходи, яких було вжито для виконання рішень Комісії. Крім того Комісія може вимагати, щоб телевізійні та радіомовні служби публікували короткий виклад своїх рішень у газетах та журналах, а також передавали їх в ефір.
Також приймаються скарги тих людей, які вважають, що з ними повелися несправедливо чи їхнє право на приватне життя було порушено. Члени Комісії завжди вивчають письмові докази і можуть також проводити слухання за участю скаржника та представника телеканалу чи радіостанції.
УЛЮБЛЕНИЙ САДОЧОК
Які ж програми найулюбленіші у англійців? Виявилося, що такою зокрема є програма «Світ Садівника» на Бі-Бі-Сі-2. Вона виходить в ефір уже 36 років поспіль, що за тривалістю показу на британському телебаченні ставить її на перше місце серед усіх інших програм, присвячених питанням садівництва. Телесюжети цієї серії знімаються у садочку, що є власністю телевізійної програми, а не того чи іншого учасника телепередачі. Цей садочок є уособленням усіх характерних складнощів, що неодмінно виникають у садівника. Садиба є не тільки достатньо великою для розробки нових підходів та ідей, але й ідеальним за площею насадженням для утримання її в охайному стані.
Інша популярна програма — про продаж будинків — йде на Каналі 4. Спеціаліст та професійний агент з питань нерухомості Ендрю Уінтер пропонує слушні поради усім тим, хто хотів би продати власний будиночок. Як слід розрекламувати вашу нерухомість, щоб отримати максимальний зиск від її продажу, чи як оформити дизайн у такий спосіб, щоб додатково підвищити вартість будинку, — на усі ці запитання дає відповідь програма «Як продати нерухомість». Звісно, перед Ендрю постають дедалі складніші завдання в умовах непередбачуваності ситуації на сьогоднішньому ринку нерухомості.
Ще одна популярна програма з цієї тематики — «Заповітна домівка» — виходить на Каналі 5. Під час нової серії телепередач ті, хто вирішив вперше придбати собі житло, можуть взяти участь у спеціальному конкурсі й виграти власний будиночок.
Не такий спокійний зміст серіалу «Розслідування на місці скоєння злочину», який також виходить на Каналі 5. У цьому проекті йдеться про тих героїчних людей, які не відомі широкому загалу, а саме про судових слідчих. Ці чоловіки та жінки щодня працюють над розплутуванням тих доказів, що ховаються за жовтою обмежувальною стрічкою, якою поліцейські оточують місце злочину. Слідчі збирають мозаїчну картину із предметів, які зовні начебто нічого не значать. Своїми доказами «притискують до стіни» негідників та простягають руку допомоги жертвам злочинів.
ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
На британському телебаченні є серіали, які живуть уже впродовж багатьох десятиліть. Секрет їхнього довголiття намагатимемося розкрити на прикладі найпопулярнішого телесеріалу «Коронейшн-стріт». Він також є лідером серед найбільш тривалих телевізійних серіалів світу. Перша серія з’явилася на телебаченні у грудні 1960 року, і з того часу регулярно з’являються нові й нові серії. Спочатку їх було по дві на тиждень, потім, починаючи з жовтня 1989 року, — по три, а з грудня 1996 року щотижня з’являється по чотири нові серії. Серія під номером 4000 вийшла на телеекрани у квітні 1996 року. Телесеріал також показують у Канаді, Австралії, Новій Зеландії та в деяких країнах Європи. Очікується, що незабаром його будуть показувати і в Україні.
Як і всі інші британські телесеріали, «Коронейшн-стріт» приваблює показом буденного життя. Події відбуваються у вигаданому містечку Уетерфільд, що у передмісті Манчестера, у північно-західній частині Англії. У телесеріалі зображається життя звичайнісіньких представників робітничого класу у повсякденних правдоподібних ситуаціях, що принципово відрізняє цей серіал від сюжетів і тем американських серіалів на зразок «Далласа» та «Династії». Але слід також зазначити, що «Коронейшн-стріт» вигідно виділяється і серед британських телесеріалів, тому що для нього характерна висока якість сценаріїв. Сюжети пишуться під кутом зору сприйняття дійсності самими персонажами, а не штучно прив’язуються до фабул. Ідея створення «Коронейшн-стріт» належить письменнику Тоні Уоррену. Сам письменник виріс в атмосфері середнього класу містечка Суінтон, що у передмісті Манчестера. А натхнення для написання сюжетів для телесеріалу у нього з’явилося у містечку Салфорд, де мешкала його бабуся.
НАСТУПНИКИ ТЕЛЕПУЗИКІВ
Мультиплікаційний телесеріал Бі-Бі-Сі для найменших «Телепузики» відомий в Україні і користується популярністю. Але вже з’явився новий яскравий телевізійний проект для дітей — «Фімблзи». Уявіть собі компанію різнокольорових смугастих добропорядних борсуків, які, мов навіжені, розшукують усілякі предмети. Фімбо, Флорі та Пом живуть у зачарованому світі під назвою долина Фімбл. Увесь сенс життя Фімблзів спрямовано на пошук речей, і задля цього покликання вони виробили спеціальні навички. Коли їх проймає «фімблівське відчуття», їхні довгі носи та пальці починають сіпатися і стає зрозумілим, що поблизу лежить якийсь новий незвичний предмет.
Їхній яскравий та сповнений інформації світ виявляється саме тим безпечним місцем для дітей, де вони мають змогу впродовж 20 хвилин навчатися та тішитися. Для діточок по всій країні вже стало звичним це нове шоу, що з’явилося услід за «Телепузиками» на екранах Дитячого Бі-Бі-Сі.
Цю програму розраховано на дітей, котрі вже переросли «Телепузиків», але ще не готові до сприйняття хитромудріших шоу. Уже замовлено 130 серій серіалу «Фімблз».
А минулого місяця на каналі Ай-Ті-Ві відбувся дебют дитячого мультиплікату про гостей із космосу — «Крихітні планетки». Героями шоу є білі пухнасті друзі Бінг та Бонг, які літають по Всесвіту на своєму пухнастому диванчику. Бінг та Бонг з Крихітної планети — це змайстровані за допомогою комп’ютерної техніки персонажі, розраховані на дошкільнят віком від трьох років. Навчально-виховне шоу має допомогти дошкільнятам в опануванні таємниць звуку, кольорів та чисел. А взагалі мета «Крихітних планеток» — зобразити світ таким, яким його бачать британці.
Висловлюємо подяку керівнику відділу преси Амбасади Великої Британії Лесі Тимошенко та асистенту відділу преси Володимиру Гайдашу за допомогу в підготовці матеріалу
