Уроки людинознавства
З 14 по 17 жовтня в Києві відбувся другий Міжнародний фестиваль православного кіно «Покров». Минулої п’ятниці та суботи в столичному Будинку кіно на суд глядачів представили близько 30 документальних і художньо-документальних фільмів виробництва України, Росії, Білорусі, Грузії, Болгарії. Крім того, журі оцінювало також теле- і радіопрограми. Основна мета фестивалю була визначена як «показ кінопродукції, що відображає суть православної віри, розповідає про традиції святої Церкви та про духовну історію нашого народу». Проте крім робіт, що розповідають про християнські святині та проблеми віруючих людей, були й такі, які в прямому значенні православними не назвеш. Як, наприклад, російський фільм «Дива і таємниці» про Іллю Попенова — юнака, який, страждаючи на церебральний параліч і будучи прикутий до коляски, живе повноціннішим життям, ніж багато його здорових однолітків, пише книжки. Або робота «Спогади в саду», заснована на останньому прижиттєвому інтерв’ю геніального Інокентія Смоктуновського, який вбачав одне з завдань актора в тому, щоб «у кожному образі пізнавати самого себе» і, наприклад, в образі Іудушки Головлєва знаходив можливість показати, «що якщо ти відступаєш від Бога, ти відступаєш від самого себе». У рамках фестивалю показ цих робіт сприймався органічно, оскільки об’єднувала їх наявність етичного стержня, спроба осмислити справжнє призначення людини, пріоритет морального начала, а не видовищності.
На церемонії нагородження, що відбулася в неділю в Києво-Печерській Лаврі, серед фільмів перевагу віддали російській роботі — гран-прі фестивалю присудили фільму «Григір Нарекаці. Час — вічність» (студія «Пневматікон», Москва). Першу премію серед радіопрограм отримала радіопередача «Сорок сороків» (ДТРК «Голос Росії»), другу — «Благовіст» (Національна радіокомпанія України), третю — «Живий колос» (Литва). А от серед телепередач і першу, і другу премію віддали українським програмам — інформаційному огляду «Седмиця» (Дніпропетровськ) та програмі «Запоріжжя православне» відповідно. Деякі справді гідні роботи, на жаль, не були оцінені належно — як, наприклад, дуже цікавий фільм «Життя монастиря» з кінодилогії «Печерська обитель» (студія Києво- Печерської Лаври), що розвіює багато iснуючих у свідомості світських людей стереотипів про чернече життя.
Планується, що наступного року «Покров» стане фестивалем не лише православного кіно, а й засобів масової інформації.
