Адмініструвати, щоб розподіляти

Віце-прем’єр Юлія Тимошенко доручила міністру палива і енергетики Сергію Єрмілову і голові Національної комісії регулювання електроенергетики Олександру Гридасову розглянути можливість введення тимчасової адміністрації (зовнішнього керівника) в компанії, а голові Служби безпеки України Леоніду Деркачу —«сприяти» в розв’язанні питання. Формальним обгрунтуванням відкриття бойових дій на «львівському фронті» стало невиконання компанією розпорядження Кабінету Міністрів № 325-р від 21 серпня 2000 року, яке передбачає оплату електроенергії банківськими взаємозаліками між підприємствами паливно-енергетичного комплексу. А саме: львів’янам ставиться в провину відмова від проведення взаємозаліків за електроенергію з вугільними підприємствами Львівсько-Волинського басейну. Це обвинувачення (проте, як і звернення за сприянням до СБУ) викликало здивування у фахівців. Справа в тому, що в тому самому розпорядженн і № 325-р чорним по білому написано, що взаємозаліки за електроенергію між підприємствами ПЕКа мають проводитися «за узгодженням сторін». Як повідомив член спостережної ради ВАТ «Львівобленерго» Олександр Сатура, львівські енергопостачальники до згоди з вуглярами не прийшли. Відмова «Львівобленерго» провести взаємозаліки з розташованими в області шахтами цілком зрозуміла: ВАТ в цьому разі не отримає належної йому частки грошей з власного розподільного рахунку. «Ми запропонували вуглярам сплатити належну нам частину коштів (29% від вартості електроенергії — «День») «живими» грошима, однак вони навідріз відмовилися, пославшись на місячну заборгованість по зарплаті своїм працівникам. Однак у «Львівобленерго» борги по зарплаті вже п’ять місяців, що ставить під загрозу енергозабезпечення всієї Львівської області. У грудні, до речі, конференція трудового колективу нашої компанії серйозно порушила питання про можливе проведення страйку. Може, настав час для того, щоб врахувати інтереси і енергопостачальників», — говорить член спостережної ради ВАТ. Як відомо, ухвалений Верховною Радою в липні цього року Закон «Про внесення змін до «Закону України «Про електроенергетику» передбачає виключно грошову оплату електроенергії, яку споживачі мають здійснювати через розподільні рахунки енергопостачальників. Надалі гроші з цих рахунків обленерго розподіляє по встановленому НКРЕ алгоритму. Частина коштів, що надійшли від споживачів переказують безпосередньо на поточні рахунки обленерго за їх послуги у транспортуванні електроенергії, а інша частина — на консолідований рахунок енергоринку, звідки розподіляється вже між виробниками електроенергії. Проте не встигло висохти чорнило під підписаним Президентом законом, як уряд тут же розпочав видавати поетапно численні постанови і розпорядження про проведення так званих «банківських взаємозаліків» за електроенергію з підприємствами бюджетної сфери. Взаємозаліки здійснюють централізовано за допомогою прогонки добових банківських кредитів через спеціально створені урядом з цією метою «додаткові розподільні рахунки». Обленерго ніяких грошей з цих додаткових розподільних рахунків не отримує.

«Реформатори» рапортували про високі рівні розрахунків за електроенергію, а обленерго внаслідок взаємозалікових операцій уряду отримали торік в четвертому кварталі менше, ніж 50% належних коштів. Практика банківських взаємозаліків призвела до збиткової роботи в 2000 році практично всіх українських енергопостачальних компаній, до багатомісячної заборгованості по зарплаті, до відсутності у постачальників коштів на ремонт електричних мереж, через що досі залишаються без електрики сотні постраждалих в листопаді від природної стихії населених пунктів.

Становище енергопостачальників посилюється дією близько 10 постанов і розпоряджень уряду і Верховної Ради, які забороняють відключати за борги численні категорії споживачів електроенергії, Кабмін для скасування «заборонних» нормативних актів і пальцем не поворушив, вимагаючи одночасно стовідсоткової грошової оплати за електроенергію від енергопостачальників.

Обленерго, проте, відключати боржників потихеньку намагаються на свій страх і ризик, потрапляючи в немилість то до прокуратури, то до обладміністрацій, то до самого уряду. Представники «Львівобленерго», наприклад, не виключають, що вищезазначене розпорядження Ю. Тимошенко могло бути спричинене відключенням компанією в грудні вугільних підприємств області на три дні за борги. Зараз заборгованість львівських шахт за електроенергію разом з штрафними санкціями становить більше, ніж 15 мільйонів гривень, і повертати їх, схоже, не збираються. Подібна поведінка вуглярів, що підтримуються урядом, дивна, адже за даними генеруючої компанії «Західенерго», генкомпанія розрахувалася грошима в 2000 році за куплене у шахт Львівсько-Волинського басейну вугілля на 97%.

Проте кураторам енергетичної галузі, схоже, не до економічного аналізу, коли мова йде про отримання прямого доступу до фінансових потоків енергокомпаній. Механізм зовнішнього адміністративного управління є для цього ідеальним методом. Щоправда, експерти стверджують, що світова юридична практика не знає аналогів подібному поводженню з акціонерними товариствами.

Більше того, ще влітку торік Генеральна прокуратура України опротестувала ряд пунктів постанови Кабінету Міністрів № 1139 від 19 липня 2000 року «Про затвердження Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику», одним з яких є введення зовнішнього керівника (тимчасової адміністрації) в обленерго. Генпрокуратура стверджує, що ця постанова уряду суперечить двом статтям Конституції України, законам «Про власність», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про боротьбу з корупцією», а також декрету Кабінету Міністрів № 9—92 від 15 грудня «Про управління майном, яке перебуває в загальнодержавній власності».

Однак у боротьбі за адміністративне панування над учасниками енергоринку правові аргументи, напевно, виглядають не досить переконливими. Варто пригадати одну цифру: оборот електроенергетичної галузі 2000 року перевищив 15 мільярдів гривень.