«Військові, попри свою міць і силу, також потребують вдячності й підтримки. Їх знаходимо на сторінках «Дня»

Дорогі друзі, ви знаєте, як ми цінуємо ваші думки і наше спілкування. За доброю традицією ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Ваші чесні відповіді завжди слугували для нас гарним виміром «температури» в Україні та світі за минулий рік і внеском в осмислення головних подій, процесів, людей. А ще завжди цікаво читати — що надихає вас і які ви маєте очікування від майбутнього. Отже, пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання нашої новорічної анкети. Нам важливо знати і вашу думку. Приєднуйтеся!

Бажаємо вам радісних новорічних свят і щасливого 2020 року!

1. Які події року, що минає, на вашу думку, змінили світ та Україну?

2. Яка подія в житті країни стала найважливішою особисто для вас?

3. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

4. Три речі, які додають вам сил і сповнюють оптимізму?

5. Автори, статті, проєкти газети «День», які зацікавили вас найбільше 2019 року?

Микола КОВАЛЬ, пресофіцер військової частини № 3028 Національної гвардії України:

1. 2019-й можна назвати переломним для України, бо відбулася зміна влади, на яку не всі сподівалися, через це існувало чимало побоювань. Але, як на мене, зустріч у нормандському форматі засвідчила, що Україна не змінює курсу і продовжує обстоювати свої інтереси і боротися за втрачені території. Військові поза політикою, ми стоїмо на захисті країни. Але якщо по-людськи, то всі хлопці, які зараз на передових позиціях й утримують кордони, мріють про мир, закінчення війни і повернення Донбасу та Криму. Хочеться вірити, що зустріч нормандської «четвірки» — це маленький крок назустріч довгоочікуваному миру.

2. З особистих досягнень 2019-го найбільш знаковим виявилося те, що мене призначили пресофіцером частини. До того часу я був заступником командира роти по роботі з особовим складом. Я пройшов школу «молодого військового журналіста», відвідував курси, тренінги, вивчав журналістські стандарти. Для мене це нові знання — теорія, практика. Ми працюємо за стандартами НАТО — це новий досвід. Не все встигаєш. Хочеться показати, що Нацгвардія — це не просто військові, а люди зі своїми родинами, захопленнями, досягненнями. Бути пресофіцером означає не просто фотографувати чи писати, а виконувати ще й військові обов’язки, які покладені на частину. Тому часу постійно не вистачає, але я мрію відзняти фільм про своїх побратимів, показати їх такими, яких знаю особисто.

3. Не буду оригінальним, бо для мене герої — це мої побратими, які захищають Україну на війні, вони віддають своє життя за Батьківщину. А антигерої — це ті, хто наживається на війні. Їх називають корупціонерами, але для мене це продажні зрадники, колабораціоністи.

4. Три речі — це родина, військова служба і любов. Любов до життя, близьких, друзів, побратимів, з якими вже три роки пліч-о-пліч на захисті України.

5. У «Дні» ціную те, що газета не забуває розповідати про військових, їхні проблеми і досягнення. Кажуть, що українське суспільство втомилося від війни, а «День» не втомлюється нагадувати про людей, які мешкають у сірій зоні, про бійців, які захищаються кордони, про лицарів, які продовжують гинути за рідну землю. Більшість ресурсів перейшли на формат новин із сухою статистикою: «загинув», «поранило»; на противагу, ваша газета розглядає цю тему під різними кутами. Навіть із фотовиставки, судячи з публікацій, військова тема не випадає. І за це вам велика вдячність, бо військові, попри свою міць і силу, також потребують вдячності й підтримки. Їх знаходимо на сторінках «Дня».