Багатовекторність в одній голові, або Про самодіяльність у зовнішній політиці
Її спікер Геннадій Селезньов врешті знайшов причину, з якої російські парламентарі не ратифікують великого договору про дружбу між двома державами. Знайшов і оприлюднив у листі до українського парламенту від 22 травня. Це висловлювання українського міністра Бориса Тарасюка: «Україна ще не подавала заявки на вступ до НАТО». Щоправда, відкласти ратифікацію на невизначений термін у Москві вирішили за два дні до «злочинної заяви українського міністра», але мудрі російські парламентарі, мабуть, мають дар передбачення.
Четвірка підписала свій лист — «Президія першої сесії Верховної Ради України», хоча вони є лише членами Тимчасової Президії, а п’ятий їхній колега Павло Лазаренко свого підпису під листом не поставив (кажуть, одна з найфеноменальніших здібностей Павла Івановича — уникати зайвого підпису).
Подейкують, що лист було надіслано десь тиждень тому, але коли саме, сказати неможливо — на «документі» немає ані дати, ані номеру, хоча його надруковано на бланкові Верховної Ради.
Зрозуміло, що Олександр Мороз (а стверджують, що саме він був організатором четвірки «підписантів») хотів зробити послугу російським лівим, аби ті не боялися, що «через пару років Київ приєднається до НАТО і інфраструктури цього блоку з’являться в районі Брянська й Ростова».
Але навряд чи хто в Москві сприйме цей лист усерйоз. У Росії негайно забувають про внутрішньополітичні чвари, коли треба відстоювати інтереси своєї держави. Лист «президії ВР» зайвий раз продемонстрував, що в Україні — не так!
