Блокування: «братська могила» чи шанс на успіх?

Останнім часом блоки, об’єднання або хоч би гучні заяви про консолідацію стали основною ознакою партійного процесу в Україні. Заявили про створення блоку НРУ—ПРП— КУН, які до того ж, чекають приєднання до них УНР Ю. Костенка, об’єдналися в партію зі складною назвою «Солідарність», ПРВУ, Партія Праці, «За красиву Україну» і Всеукраїнська партія пенсіонерів, НДП жадає об’єднання з ДемПУ... І практично кожна з існуючих партій закликає до об’єднання навколо себе, звичайно ж зі збереженням свого лідируючого статусу і «бренда», підкреслюючи, що саме вона може стати тією платформою для об’єднання націонал-демократичних (центристських, соціал-демократичних і т.д.) сил, які врятують Україну.

Загалом, навчені гірким досвідом минулих парламентських виборів, коли з трьох десяткiв партій 4%- й бар’єр подолали лише 8, в 2002 році партії збираються виступати лише блоками, не особливо замислюючись над тим, чи дійсно об’єднання схожих за ідейними платформами організацій приведе до автоматичного об’єднання електоральних голосів. Днями фірма «СОЦІС» і фонд «Демократичні ініціативи» представили дані соціологічного опитування, проведеного в листопаді, в яких містилася перша соціологічна «пристрілка» вірогідних варіантів партійного блокування. Так за Комуністичну партію готові віддати голоси 22% опитаних, Соціалістичну — 4%, Селянську — 1%. У той же час, КПУ в блоці з Селянською партією набере 15%, (це при практично повній ідейній ідентичності. — Авт. ), а з Соціалістичною — лише 8%. Експерт фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бєкєшкiна в інтерв’ю кореспонденту «Дня» пояснила це тим, що «комуністичний електорат дуже ортодоксальний і не вибачає «блукань». Тобто, на думку соціолога, «про КПУ можна стверджувати однозначно, що їй ні з ким об’єднуватися не треба» — вона від цього тільки втратить. Загалом, ліві, схоже, «вросли» в свої виборчі ніші і зрушити їх звідти може лише поліпшення соціально-економічної ситуації в країні.

Що ж до інших блоків, то їх можливі результати на виборах також неоднозначні. Наприклад, вже створений блок НРУ—ПРП—КУН iз передбачуваним приєднанням до нього УНР за результатами опитування набере лише 1% голосів виборців, тим часом, як окремо за Народний рух України готові проголосувати 5% опитаних, за Український Народний Рух — 2%, партію «Реформи і Порядок» — 2% і ще трохи за КУН (менше за 1%). Ірина Бєкєшкiна пояснює таке математичне «нескладання» тим, що по-перше, опитування проводилося до того, як партії офіційно заявили про блокування, по-друге «Рух має прихильників практично у всіх регіонах України, не тільки в Західному, і сусідство зі С. Стецько (лідер Конгресу Українських Націоналістів — Авт. ) може відбивати у нього частину електорату». Судячи зі всього, вважає експерт, «це не самий вдалий блок», незважаючи на те, що в ньому з’єднані в одне два Рухи. Чого, здавалося б, так бажають прихильники в минулому однієї з наймогутніших політичних сил України.

Одночасно Ірина Бєкєшкiна не вважає, що блокування «не працює» і автоматично інтерпретувати результати цього дослідження не слiд. На її думку, «партії, які об’єднуються, ще мають зробити деякі зусилля, щоб це об’єднання було прийнято їх виборцями». Тобто, як стверджував недавно на «круглому столі» в редакції «Дня» директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто, «якщо у партій є намір об’єднатися, то це потрібно робити якнайшвидше, щоб встигти «розкрутити» це об’єднання».

Єдиним виграшним варіантом об’єднання, до великого здивування організаторів дослідження, став передбачуваний блок партії СДПУ(о) з партією «Демократичний союз». Взяті окремо ці партії можуть набрати відповідно 3 і 1% голосів, а за блок готові проголосувати 5% виборців. Хоча, на думку соціолога, поки не можна стверджувати, що це виграшний блок, оскільки при такому низькому вiдсотковому розходженні не можна не враховувати можливості статистичної помилки. «У нас стала розхожою теза, що суспільство в нас політично неструктуроване, — говорить І. Бєкєшкiна. — Я з цим не згодна. Приблизно половина населення дійсно не може визначиться в своїх політичних орієнтаціях. Але половина вже визначилася в напрямках, які вони підтримують: комуністичне, соціалістичне, соціал-демократичне або націонал- демократичне. І вони обирають партію, яка цілком вписується в цей напрям. Тому новим партіям дуже важко буде вклиниться. Між існуючими ніби в «центрі» партіями немає чітких відмінностей і там буде велика давка. Але не тому, що суспільство політично неструктуроване, а тому, що погано структурований політичний рух».

Іншими словами, можна стверджувати, що на сьогоднішній день в масовій свідомості сформувалася певна «матриця» партійного вибору, яка не дозволяє деяким партіям входити до блоку з іншими. Крім того, якщо лідери партій вважають, що вони ідеологічно близькі, то це ще не означає, що виборці ідентифікують їх зі своїми центристськими (націонал- демократичними і т.д.) переконаннями. Важлива також іміджева сумісність лідерів. Важко сказати, чи врахують думку соціологів політики, але те, що блок — не завжди «надбавка у вазi» — це очевидно. Тепер наші партійці мають показати, що вони здатні не тільки «збиватися до купи», але й координувати в масштабі країни свої політико-технологічні зусилля.