Борги продовжують продавати

А ось під час повернення проблемних кредитів «України», як сказав «Дню» В. Кротюк, можуть виникнути певні труднощі. Нагадаємо, що 13 грудня минулого року НБУ затвердив поданий Агентством реєстр кредиторів «України», згідно з яким 106934 кредиторам необхідно повернути близько двох мільярдів гривень. Посилаючись на статтю 96 закону про банки і банківську діяльність, В. Кротюк відзначив, що першочерговими до повернення є виплати Фонду гарантування внесків фізичних осіб (39 млн. грн.), Нацбанку (139,4 млн. грн.), Ліквідатору, а також допомога звільненим співробітникам збанкрутілого банку. У другу чергу, якщо Верховна Рада не поставить їх першими, планують повертати капіталовкладення (196,7 млн. грн.) «негарантованим» фізичним особам. І тільки у третю — будуть розраховуватися з кредиторами. Саме мільярдний борг «України» перед ними, на думку В. Кротюка, і стане головною проблемою у роботі Ліквідатора.

Уже зараз можна стверджувати, що її рішення буде прямо залежати від ефективної реалізації активів АКБ «Україна». Питання ж повернення дебіторської заборгованості банку «агропромисловими» фірмами (тільки двадцять з них винні «Україні» понад 1 млрд. грн.), напевно, надовго залишиться відкритим. Представники парламентської слідчої комісії неодноразово називали імена високопоставлених чиновників і народних депутатів, причетних до банкрутства «України». Однак довести їх безпосередній зв’язок з фірмами-боржниками так i не вдалося. «Ми регулярно даємо відповіді на всі запити (усього їх було 7) комісії, — відповідає на обвинувачення у покриванні «причетних» В. Кротюк, — Ми відмовили комісії у наданні інформації по двадцяти найбільших боржниках, оскільки ця інформація є банківською таємницею. Щодо фізичних і юридичних осіб, які є засновниками цих фірм — ми ніяк не можемо передати цю інформацію, оскільки її немає в наявності. При оформленні кредиту ми дивимося статут, чим займається фірма і доручення на укладення договору. Хто її засновник — нас не цікавить. Якщо тимчасовій слідчій комісії необхідна така інформація, то необхідно звертатися до місцевих органів влади, або до Держкомстату».

Пригадуючи «держзамовлення» банку «Україна» на кредити (що стали згодом проблемними) цілком конкретним фірмам, подібна «відсутність інформації» виглядає, м’яко кажучи, дивно. Але це далеко не найактуальніша на сьогоднішній день проблема. На думку заступника голови парламентської слідчої комісії Віктора Суслова, за необхідністю виконання зобов’язань «України» перед її кредиторами можуть бути приховані нові фінансові махінації. Зокрема, народний депутат передбачив, що нерухомість банку, філіальна мережа якого нараховує понад 500 регіональних відділень, може стати об’єктом «торгів між покупцями та продавцями». У зв’язку з цим потрібно зазначити, що остаточне рішення про долю нерухомості банку досі не прийняте. «У п’ятницю в Нацбанку відбулася нарада за участю представників Міністерства економіки, Агентства з питань банкрутства, тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на якій було досягнуто угоди про скасування оголошеного 14 січня тендеру на оренду основної нерухомості банку «Україна», — заявив учора заступник голови НБУ Володимир Кротюк.

Тим часом окремі об’єкти банківської інфраструктури надходять до продажу повним ходом. «День» вже повідомляв, що квартиру у Києві — один із об’єктів — було оцінено експертом, вибраним Агентством з питань банкрутства, за ліквідаційною вартістю («День» №7 від 15. 01. 02). «Я не буду грішити на кваліфікацію експерта, — коментує цей факт В. Кротюк, — я думаю, що не були чітко поставлені завдання Ліквідатором». За словами заступника глави НБУ, експерту просто не пояснили, що «необхідно було оцінити за ринковою вартістю, а не за ліквідаційною» (! — Авт. ) До речі, як повідомив «Дню» В. Кротюк, у НБУ від Ліквідатора «надійшли матеріали на реалізацію ще одинадцяти об’єктів (регіональної інфраструктури «України». — Авт. ) і їх розглянуть у вівторок на засіданні комісії з питань нагляду за банківською діяльністю». За його оптимістичними запевненнями, «там з документами гаразд» і добро Нацбанку на продаж Ліквідатор отримає «без заперечень».

Що стосується філіальної мережі банку — то, на думку В. Кротюка, «з нею нічого страшного ще не сталося», а наявність державної частини (0,07% акцій «України») дає підстави вважати, що «нічого страшного не станеться». Необхідно підкреслити, що і у цьому відношенні немає повної ясності: як повідомили «Дню» у прес-службі Ліквідатора, державний пакет АКБ «Україна» було передано охоронцеві, якого вибрав Фонд Держмайна на конкурсній основі ще задовго до початку ліквідації банку. Інформація про те, у кого зараз знаходиться цей «золотий ключик» до майна «України», як комерційна таємниця тримається за сімома замками. В. Суслов стверджує, що мало місце «передання державного пакету акцій у руки окремих комерційних структур», за якими стоять «окремі політичні діячі». «Акції нікому не потрібні, їх вартість — вартість аркуша паперу», — заперечує В. Кротюк. Відповідаючи на запитання кореспондента «Дня», що не погодився з «непотрібністю» акцій, які заважають «розпродати» майно «України», В. Кротюк запевнив, що «акціонери не беруть участі у продажу майна. Усі питання вирішує тільки Ліквідатор». Резюмуючи, можна з’ясувати наступне: скільки коштує«Україна» — поки незрозуміло. Чи не перетвориться ліквідація банку на продаж його майна «потрібним людям» за «потрібними цінами» — гарантій від цього поки що не може дати ніхто. Чи заплатять боржники банку — запитання також риторичне.