Четвертий Рух?
Уже задовго до «політичної частини» з’їзду двох Рухів, який був відкладений з наміченої раніше дати 22 січня, стало ясно, що ідея про те, щоб лідером рухівців став Віктор Ющенко, так і залишиться ідеєю. А щоб нікому нічого зайвого не здавалося, політичний координатор блоку «Наша Україна» Роман Безсмертний зробив заяву, яка практично виключає таку можливість у майбутньому.
Загалом проведення з’їзду поставило більше питань, ніж дало відповідей. Про деклароване Рухами бажання об’єднатися було відомо і так. Так само було відомо, що юридично об’єднатися вони до виборів не можуть. Тобто із можливих рішень «об’єднавчого» з’їзду інтерес викликали хіба що заяви та декларації, зміст яких так само був легко прогнозованим. Рухи у черговий раз проголосили свою відданість блоку «Наша Україна» і особисто Віктору Андрійовичу Ющенку, запевнивши, що і надалі високо нестимуть знамено Ющенка. Вкотре були розкритиковані «самозванці» із блоку «Народний Рух України» Богдана Бойка, але різкість цієї критики дещо вуалювалася готовністю згодом прийняти «блудних синів» (тобто нинішніх членів «групи Бойка») назад.
Залишiмо виборцям підтверджувати чи спростовувати тезу про потенційну могутність об’єднаного Руху і його провідну роль серед партій правого спектру, на що сподівається, зокрема, Юрій Костенко. Є більш цікаві запитання, які варто поставити, користуючись «люб’язно наданим» НРУ та УНР інформаційним приводом.
Насамперед дивує перенесення реального, тобто юридичного об’єднання Рухів аж на осінь. Чи не занадто довго триватиме обіцяний період «після виборів»? Якщо Рухи практично вже поєдналися, як люблять заявляти їхні лідери, то чому б не «оформити стосунки» вже у перших числах квітня, коли зникнуть формальні перешкоди? Що саме змушує об’єднані ніби Рухи так довго спільно «жити в гріху»? Якщо ця причина — відсутність лідера, який би всіх влаштовував, то де гарантія, що цей лідер з’явиться восени?
Автору вже доводилось зупинятися на певній лукавості заяв щодо юридичних проблем з об’єднанням Руху. Ніяких проблем насправді не існує. Варто лише членам партії Юрія Костенка подати заяви і повернутися до Народного Руху України, з якого вони всі свого часу вийшли. І ніяких юридичних проблем — «канонічний» Рух В’ячеслава Чорновола таким чином можна відтворити в один день!
Не буде цього ніколи. Якщо обіцяний реальний об’єднавчий з’їзд таки відбудеться колись восени, то він започаткує не НРУ і не УНР, а нову партію, тобто ще один, вже четвертий, Рух. Бо знайдуться добрі люди, які підхоплять знамена, тобто печатки та реєстраційні документи «попередніх» Рухів. Що дасть можливість через певний час знову говорити про об’єднання, прагнення до якого вже друге десятиліття притаманне рухівцям.
