Дві біди

«Ні стан, ні темпи, ні тенденції розвитку малого бізнесу не можуть розглядатися як задовільні». «У країні створено могутній механізм бюрократичної протидії малому бізнесу». «Йдеться про пряме паразитування більшості чиновників на малому і середньому бізнесі». Такі оцінки висловив учора Леонід Кучма. Особливо Президент зупинився на проблемі податків. «Я не підпишу Податковий кодекс, якщо він буде передбачати посилення податкового тиску на малий і середній бізнес», — заявив Президент, виступаючи на Всеукраїнській нараді представників малого і середнього бізнесу. Фактичне скасування єдиного податку передбачає урядовий проект Податкового кодексу, розроблений Міністерством фінансів спільно з Податковою адміністрацією. Проект уже передано на затвердження Верховної Ради. Зокрема, пропонується скасувати для платників єдиного податку пільгу зі сплати ПДВ. Голова Податкової адміністрації Микола Азаров заявив, що скасуванням пільг уряд сподівається компенсувати можливі втрати бюджету від зниження ставок основних податків. Але, як виявилося, не тільки підприємці, що мають невеликий бізнес, але і Президент критично ставляться до такого варіанту «податкової революції». «Я підтримую ідею скасування пільг. Але з кожного правила повинні бути винятки. У цьому випадку ми маємо справу саме з таким винятком», — говорить Леонід Кучма.

Нагадаємо, що підприємців, які заробляють менше нiж мільйон гривень на рік, спочатку було звільнено від усіх зборів, і вони сплачували лише щомісячний податок, ставка якого не може перевищувати 200 гривень, а у меншу сторону міняти її дозволяється згідно з рішенням місцевої влади для певних видів бізнесу. Через деякий час малий бізнес примусили платити збір до Пенсійного фонду. І ось, Міністерство фінансів вже з наступного року планує зобов’язати платників єдиного податку платити ще і ПДВ. «Якщо зажадають платити ще і податок на додану вартість, то що ж тоді залишиться? Ніякого режиму підтримки не буде», — вважає Ксенія Ляпіна, голова координаційно-експертного центру об’єднань підприємців. На її погляд, пільга для невеликих підприємств і без того вже багато у чому втратила своє значення — місцеві власті постійно вводять різні збори, а розвиток бізнесу без хабарів держчиновникам став майже нереальним.

Голова Мікрофінансового банку Фолькер Реннер (банк зі 100-вiдсотковим іноземним капіталом) повідомив, що при відкритті філіалів у регіонах з нього вимагали хабарі у найрізноманітніших формах. «Іноді йшлося про благодійницький внесок, ремонт системи опалення будинків, де ми знімали офіс, а іноді вимагають платити просто готівкою», — признався Реннер, правда, відмовившись повідомити, яких саме чиновників він має на увазі. При цьому він відзначив, що виконуючи у повному обсязі всі законні процедури, обов’язкові при видачі кредиту, стає невигідно ні видавати кредит, ні брати. Зокрема, дуже сумнівною виглядає передбачена законодавством обов’язкова процедура незалежної оцінки заставного майна, а також страхування кредиту. Адже зрештою, йдеться про приватні стосунки банку і позичальника, і інтереси держави вони ніяк не зачіпають.

«Складається враження, що закон просто дає заробляти оцінювачам і страховикам, що лише здорожує позику. Адже ми самі можемо вирішити, треба страхувати кредит чи ні», — заявив голова Мікрофінансового банку.

Вислухавши ці відвертості, Президент Леонід Кучма зiзнався, що йому соромно за країну і чиновників. Він тут же заявив, що «буде гнати у три шиї керівників відомств, які гальмують розвиток малого і середнього бізнесу. Обіцянки Президента учасники наради зустріли аплодисментами, але в кулуарах багато хто з них з прикрістю зазначали, що досі жодного чиновника у країні не звільнено з формулюванням «за невиконання указу Президента про підтримку малого і середнього бізнесу». Голова Координаційного об’єднання підприємців «Нова формація» В’ячеслав Кредісов запропонував Леоніду Кучмі саме з таким формулюванням звільнити декілька чиновників, і тоді, на його погляд, всі інші будуть поводитися з підприємцями не так грубо.

Прізвища чиновників, які примушують бізнесменів давати хабарі і обкладають їх вигаданими поборами, зібрав у своєрідний реєстр Держкомітет з питань розвитку підприємництва. Список iз понад 500 прізвищ було передано до Генеральної прокуратури і до СБУ. Але, як повідомила учора голова Держкомітету, Олександра Кужель, ніякої дійової реакції на ці «чорні списки» від силових структур вона не дочекалася. Проте, питання корупції й адміністративного тиску, зі слів Кужель, може відійти на другий план, якщо буде програно боротьбу за збереження єдиного податку. Його платники минулого року перевиконали план прибутків бюджету у 6 разів, але, незважаючи на це, скасування єдиного податку сьогодні цілком реальне. Міністр фінансів Ігор Юшко і голова ДПАУ Микола Азаров, на жаль, так і не виступили на Всеукраїнській нараді з аргументацією своєї позиції. Олександра Кужель дуже несподівано стала на захист їх обох і передбачила, що насправді, йдеться про роботу «інших сил». Що це за сили, поки ніхто так і не дізнався. За старою традицією української політики, боротьба буде йти проти незнаного ворога, який на подив успішно зберігає своє інкогніто — бюрократії. На вчорашній нараді, до речі, стало відомо, тексти урядових законопроектів у сфері податкової реформи Міністерство фінансів не узгоджувало з жодним підприємницьким об’єднанням. Всі вони отримали проекти на руки, вже коли документ було передано до парламенту. Виходячи з цього, досить складно буде виглядати виконання урядом вчорашнього розпорядження Президента. Він доручив уряду забезпечити з наступного року щорічне зростання кількості малих підприємств на 100 тисяч із збільшенням кількості робочих місць на 1 мільйон.