Гра в енергоринок: потрібні правила
Сьогодні в Києві проходить міжнародна конференція, присвячена реформуванню енергетичних ринків. Очікується участь першого віце- прем’єра Олега Дубини, міністра палива й енергетики Станіслава Сташевського, представників міжнародних фінансових організацій.
Напередодні глава Мінпаливенерго продемонстрував, що починає входити в курс проблем галузі. У пресу потрапив його лист місячної давності до Кабміну, в якому міністр висловлюється на користь перетворення держпідприємства «Енергоринок» на Асоціацію учасників оптового ринку електроенергії. І, дійсно, це ДП останнім часом стало своєрідним каменем спотикання на шляху перетворень в енергетиці. Минулого тижня між ним та американською компанією AES Corp., що купила ВАТ «Київобленерго» і ВАТ «Рівнеобленерго», виникли значні розбіжності щодо проекту типового договору купівлі-продажу електроенергії. За словами члена наглядової ради й фінансового директора «Київобленерго» Євгена Романова, запропонований ДП проект договору не дозволяє енергопостачальникам максимально захистити інтереси споживачів електроенергії, зокрема, забезпечити «надійне й безперебійне енергопостачання». У проекті договору немає чіткого механізму централізованого обмеження постачання та відключення електроенергії споживачам, через що, за словами Є.Романова, ризикують бути відключеними «добросовісні платники». «Часто буває технічно неможливо обмежити тільки певні категорії неплатників, особливо коли обмеження накладає «Енергоринок», — сказав Є.Романов. Іще більше незадоволення AES Corp. викликає запропонований ДП «Енергоринок» порядок, згідно з яким енергопостачальники мають забезпечити 100-відсоткову подекадну оплату електроенергії, а це, на думку Є.Романова, означатиме, що автоматично стануть жорсткішими умови оплати електроенергії для споживачів, які розраховуються за електроенергію щомісячно.
Однак позиція С.Сташевського навіяна не цим конфліктом. У згаданому його листі до Кабміну, який було передано агентству Інтерфакс- Україна, викладаються вивчені ним під час відрядження особливості функціонування ринку електроенергії в Аргентині, які, на його думку, потрібно врахувати в реформуванні енергоринку України. Міністр вважає за необхідне створити замість ДП «Енергоринок» «адміністратора оптового ринку електроенергії у вигляді акціонерного товариства», в якому генерація, енергопостачальники, магістральні лінії електропередач і великі споживачі електроенергії матимуть по 20% статутних фондів. Окрім того, держава матиме в асоціації «золоту акцію», яка забезпечує право «вето», що «дозволить урахувати інтереси всіх агентів енергоринку, на ринкових принципах розв’язувати проблеми взаєморозрахунків», мовиться в листі. Міністр також пропонує для розв’язання проблеми повних взаєморозрахунків за електроенергію провести одночасну приватизацію генеруючих та енергопостачальних компаній, передачу магістральних ліній електропередач у концесію на 99 років на конкурсній основі, а також виступає за створення механізму конкуренції між виробниками електроенергії на оптовому ринку. На його думку, ціна електроенергії на оптовому ринку має визначатися за цінами генеруючих компаній, що забезпечить конкуренцію між виробниками й дозволить ефективнішим компаніям акумулювати кошти на реконструкцію обладнання. С.Сташевський також піддав критиці роботу ДП «Енергоринок», яке, на його думку, «є адміністративним бар’єром між товаровиробником і покупцем електроенергії, блокує розв’язання проблем повних взаєморозрахунків і є неринковим регулювальником відносин на енергоринку». Дісталося і Нацкомісії регулювання електроенергетики (НКРЕ), яка «практично встановлює тарифи для обленерго, алгоритми розподілу коштів, обмежує оптовий тариф генерацій, запроваджує надзвичайні ситуації в енергоринку, консервуючи неринкові методи регулювання...».
Однак пропозиції С.Сташевського не такі вже й нові. Принципово підтримуючи створення Асоціації учасників оптового ринку електроенергії («це, справді, було б розумне рішення»), член наглядової ради Львівобленерго Олександр Сагура сказав «Дню», що розмови про це тривають уже два роки поспіль. Але ця пропозиція тоді не пройшла. «У присутності Юлії Володимирівни (екс-віце-прем’єр із питань ПЕКу Ю.Тимошенко) її плавно і красиво просто не вводили до порядку денного».
О.Сагура процитував документи, що готувалися ВАТ «Львівобленерго» рік тому до засідання ради директорів енергоринку: «Створивши асоціацію і поклавши на неї повноваження ОПЕ (оптового покупця електроенергії. — Авт. ), генерація та енергопостачальники отримують структуру, яка забезпечуватиме функціонування ОРЕ (оптового ринку електроенергiї), виходячи із взаємних інтересів генерації та постачальників; усувають свою залежність у розподілі коштів від існуючого держпідприємства, на яке не мають ніякого впливу; зменшують можливість втручання різноманітних чиновників у процес розподілу коштів та стосунків між учасниками ОРЕ; процес формування оптової ціни стає дійсно прозорим; ставши засновниками ОПЕ, учасники ринку фінансуватимуть діяльність фактично власної структури, що завжди дешевше; вони отримують можливість реально створити рівні для всіх умови розрахунків на оптовому ринку електроенергiї». Чи варто було літати в Аргентину, щоб дійти таких же висновків?
Тим часом заступник голови профільного комітету ВР Олексій Кучеренко не поділяє оптимізму енергопостачальників. У розмові із «Днем» напередодні конференції він зауважив «крайню фрагментарність і суперечність українського законодавства у сфері ПЕК, що посилюється старою неефективною системою управління галуззю, розмитістю системи правовідносин між Мінпаливенерго, «Нафтогазом України», «Енергоатомом», «Укренерго», енергоринком та іншими суб’єктами». На думку народного депутата, поспішні кроки в розв’язанні проблем, що утворилися в цій сфері, можуть зашкодити. «Ми пропонували попередньому урядові і нинішньому пропонуватимемо широко обговорити ці проблеми, — сказав О.Кучеренко, — але мені невідомо про включення членів нашого профільного комітету до створеної урядом 23 квітня координаційної ради з питань енергетичної політики, і це турбує. Однак у завдання цієї ради не входить нормативно-правове забезпечення реформування ПЕКу. Знову обговорюватимемо якісь конкретні заходи ручного управління та латання ситуації?»